admin on 7th Февраль 2010

Як зазначено на сторінці “Загальні відомості”, Гвіздівці знаходяться у Прут-Дністрівському міжріччі. Найкоротші відстані до берега ріки Дністер – 14 км., до берега ріки Прут – 38 км. Безпосередньо територія земель села відноситься до басейну ріки Прут.

став в урочищі Гиртопи

У самому селі та на землях сільської територіальної громади великих водних об’єктів не має, але поряд з селом є багато невеличких ставків.

Крім того, територією села і навколишніх гвіздовецьких земель протікає багато малих річок, які колись були досить повноводними, чистими, в них водилася риба невеликих розмірів. Берега таких річок часто були обсаджені лозами. Лози мали велике меліоративне і господарське значення. Насамперед, вони відбирали з грунту велику кількість вологи, що разом з постійною течією річок перешкоджало заболочуванню берегів та сільськогосподарських земель. Лози також забезпечували чистоту води річок.

Лози періодично обрізали, деревину використовували у господарських цілях. Зокрема, для плетення тинів, для виготовлення корзин та інших виробів. Обрізані рослини дуже швидко знову відростали і так велося сторіччями. Але машинна обробка земель і нехлюйство призвели до того, що більшість річок обмілілі, а значна їх кількість взагалі зникла. А згодом додалося бездумне викорчовування лоз для розширення площ городів. Допоки ще існувала радянська меліоративна система, значних негативних наслідків це не викликало, але після розпаду СРСР зниклі і меліоративні підприємства. Водовідведенням займатися стало нікому. І земля мстить своїм горе-господарям, які втратили історичну господарську пам’ять. Поки що все це призводить до більш частого підтоплення погребів, до сирості земель, до більш раннього з’явлення таких рослинних хвороб – як фітофтора, тощо. І як би не висотне розташування села, напевне все це призводило би до небезпечних повеней.

річка Раковець в нижній течії (Єдинецький район Молдови)

Ці кущі на полі між лісом Березина і Високим лісом і є істок річки Раковець

Але все ж деяка кількість річок ще залишилися. Більш того, на території земель сільської громади (за лісовим масивом “Березина”) знаходиться початок (істок) річки Раковєц (Раковец, Раковець). Маленьке джерельце поступово стає річкою, яка тече протягом 5-ти км. українською територією і далі — Молдовою попри села Клокушна (Окницький район), Ходороуци, Корестоуци, Маркауци, Балкауци, Верхні та Нижні Хологори (Бричанський район), Тирново, Гордінешти, Бринзени (Єдинецький район) і впадає в Прут біля села Корпач Єдинецького району.

Також, недалеко від межі земель Гвіздовецької та Романківецької сільських громад тече річка Драгіште (Драдіште, Драдиште), яка починає свій шлях під лісом між селами Сербичани і Вітрянка, тече через Сербичани. У неї впадає гвіздівецькі Гнила річка і маленька річка, що починається від Студеної криниці. Одне з урочищ з боку с. Олексіївка колись навіть називалося Драджеско. Минаючи село Олексіївку (всього українською територією тече 18 км.) річка також далі тече Молдовою поряд з селами Бульбоака, Требісоуці, Колікауці (Бричанський район), Констянтинівка, Трінка, Бурланешти (Єдинецький район). За селом Бринзєни Єдинецького району річка впадає в той самий Раковец.

А під цим старовинним мостом тече річка Драгіште

Річка Драгіште у нижній течії (Єдинецькій район Молдови)

Драгіште і Раковец – дві з найгарніших річок півночі Молдови. Своєю течією вони прорізають молдовські “Прутські Толтри” (подібні до подільських Товтр, древні бар’єрні рифи і атоли середземноморського ярусу, утворені з кістяків коралів, молюсків, раковин, водоростей, морських тварин і організмів, що 10-20 мільйонів років тому населяли стародавні Тортонське й Сарматське тропічні моря), які зосереджені на обмеженій площі, у басейні малих річок Ларга, Вілія, Лопатнік, Драгіште, Раковец, Чухур і Каменка. Майже всі ці річки починаються на території Чернівецької області України і впадають у середню частину Пруту.

Поряд з селом розташований досить великий лісовий масив, який складається з декількох урочищ, кожне з яких має свою назву. Найближчим до села є урочище “Підволове”, далі йде “Волове”, “Березина”, “Зруб” і нарешті, саме старе і могутнє урочище – “Високий ліс”. Ліс відноситься до Сокирянського лісництва.

Урочище «Студена криниця». Сама Студена криниця ліворуч від дерева. Прямо — Високий ліс.

Інші урочища, що знаходяться на землях територіальної громади, також мають свої назви: “Гиртопи”, “Гнила річка”, “Марицина яма”, “Студена криниця”, “Гуцулова долина”, “Під зрубом”, тощо.

Високий ліс розрізає залізниця, яка йде від станції Окниця (Молдова) до міста Чернівці. Гвіздовецький перегін знаходиться між станцією Сокиряни і станцією Романківці. Колись, навпроти села був полустанок Гвіздівці, але його закрили і на цей час навіть сліду від нього не залишилося.

Дорога до села від станції Сокиряни (через Високий ліс)

Через ліс Березина і через Високий ліс у 90-х роках прокладено щебеневу дорогу від села до станції Сокиряни. Таким чином Гвіздівці отримали прямий проїзд до райцентру, оскільки раніше їздили в основному через молдовське село Клокушна. І хоча та дорога була більш зручною, але з розвалом СРСР проїзд став проблемним. Інша щебенева дорога з’єднує Гвіздівці з селом Романківці і трасою Сокиряни – Чернівці.

В селі діє Дочірне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма Гвіздівці”, яке поступово перетворилося в таке з колишнього колгоспу імені Котовського. Підприємство є власником і орендарем частини гвіздовецьких земель, ферми, тракторної бригади. Решта земель знаходиться у власності або користуванні громади, індивідуальних господарів та сторонніх підприємств.

Недільний ринок у сільському парку (центр села)

Виробничих підприємств у селі не має, хоча дехто з селян займаються різними кустарними промислами. Зрозуміло, що в селі діють підприємства торгівлі продовольством, господарськими товарами і товарами найбільш широкого вжитку. Є декілька підприємств громадського харчування. У неділю в селі базарний день, базар розташовується у сільському парку. За радянських часів в селі працював книжковий магазин і будинок побутових послуг, але в наші часи така діяльність в селах прибутку не приносить і вони були зачинені. Така ж сама доля спіткала і сільську баню.

Але все ж у селі працюють поштове відділення, відділення Ощадбанку, медична амбулаторія, дитячий садочок. Дякувати Богові, в останні роки радянської влади встигли побудувати нову велику і гарну школу, а то б досі учні відвідували стару, що знаходилася у панській хаті.

З початку 90-х років в селі розташувалася прикордонна застава – в тому ж самому панському маєтку.

У центрі села височіє велика і гарна церква, яку доречи, ні коли не зачиняли.

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

5 комментариев к “Сільська географія”

  1. толтри то російською, в українській картографії прийнято Товтри (захід, південь хмельницької обл, Мурафські товтри — пд. зх. Вінничина)

  2. На коментар wehr: в даному випадку зазначено так, як їх називають молдовани в наукових та інших роботах — «Toltre», адже йдеться не про українську частину Товтр. Щоправда, молдовська народна назва цих утворень в українській транскрипції — «циглеє».

  3. а з школою вам дійсно пощастило, у нас 15 років при союзі і 15 після ще будували 🙂

  4. Прут-Дністровські Товтри — продовжують Подільські на Прут-Дністровському межиріччі. Поздовжньою межею між ними є долина річки Дністер. Прут-Дністровські Товтри починаються біля с Дністрове Чернівецької області, перетинають з північного сходу на південний захід Молдавське плато (за що їх інколи називають Молдавськими Товтрами) і через 50 км закінчуються на східних околицях м. Штефанешти в Румунії. Ці Товтри вперше описав А. Михальський. В геологічному розрізі вони простежуються добре. Складені оолітовими і детритусовими вапняками. Порівняно невисокі. Абсолютні висоти не перевищують 320 м, відносні — 20-25 м. Ширина товтрової смуги 3-5 км. Тут немає головного кряжу і бокових гряд. Про наявність Товтр свідчать лише невисокі (10-18 м) горби, виходи вапняків в долинах річок та карст. Товтрова гряда тут ніби «впірнає» під антропогенові відклади, потужність яких змінюється від 6-7 до 18-25м. Ґрунтовий покрив розвинений краще і представлений в основному сірими опідзоленими і чорноземними різновидностями. Лісистість Прут-Дністровських Товтр — 5-6 відсотків; решта території розорана, круті схили і кам’яні розсипи використовуються під випас і сади.

  5. На коментар-доповнення wehr: дякуємо за доповнення, майже все так і є. Лише потрібно уточнити, що село Дністрове знаходиться в Борщівському районі Тернопільскої області. Тому навряд чи буде вірним зазначення «нахілу» молдовської частини Товтр з північного сходу на південний захід, адже ця гряда по території Молдови трохі вигинається то в один, то в інший бік, але в цілому тягнеться з півночі на південь. Видимі (відносні) висоти молдовської частини Товтр десь від 10 до 25-30 метрів.
    Крім використання під випаси і сади, у Молдові ріжуть з товтрових пород дуже гарний плиточний камінь.

Залишити коментар