01 rus1У черговий раз пропонуємо Вашій увазі старі садівничі поради зі247_12
 cтарих журналів. Як звичайно — виходячи із принципу: «Все нове — добре забуте старе». Сьогодні – про вирощування садової суниці (та, аналогічно, полуниці) розповідають із далекого для більшості 1960 року передплатники всесоюзного журналу «Садоводство».

&&&

ЗАГУЩЕНА ПОСАДКА

Під суницею зайняті в нас міжряддя карликового плодового саду, Там для неї достатньо світла й тепла.

У перші роки ми захоплювалися більшою кількістю сортів, але потім відмовилися від цього, обравши три кращих у наших умовах сорту, різних за часом дозрівання: Київська (рання № 2, Мисовка й Маршальська, Період збору ягід цих сортів — біля двох місяців: з 1 червня до 20 — 25 липня.

Кращі строки посадки в наших умовах — рано навесні й у липні. Для весняної посадки землю готуємо восени, для літньої — за тиждень. Ґрунт обробляємо на глибину 40 см, додаємо 4 цебра гною, 200 г суперфосфату й 1 склянку деревної золи з розрахунку на 1 кв. м.

Суницю саджаємо загущено: по 3 — 4 рослини в лунці, відстань між лунками 25 X 25 см. Це убезпечує ґрунт від висушування південно-західними вітрами, що часто дмуть у нашій місцевості, і, отже, зменшується потреба рослин у воді. При звичайних відстанях в умовах Харкова обов’язкові рясні вегетаційні поливи.

Для одержання нормального врожаю вже в перший рік посадки треба, щоб кущ був потужним. Для цього розсаду відбираємо з добре розвинутою кореневою системою, саджаємо із грудкою землі й рясно поливаємо до й після посадки й ще раз через два дні:

Посадка трьох — чотирьох рослин в одну лунку сприяє розвитку в перший же рік сильного куща з потужною кореневою системою, що може дати чотири — шість квітоносів з великими ягодами,

Під осінь, коли суниця добре вкорениться, на тій же ділянці саджаємо часник — по 15 — 20 зубків на 1 кв. м для захисту суниці від хруща. Цей спосіб боротьби із хрущем дає гарні результати.

Ю.П. КАШЄЄВА, садівник, Харків.

&&&

СУНИЦІ В КАНАВКАХ

Наш сад розташований на ділянці, що погано захищена від переважних північних і північно-західних вітрів. Суницю ми посадили в глибоких канавках, розташованих перпендикулярно напрямку переважних вітрів, на відстані 1 м друг від друга.

При копанні канави знімали верхній родючий шар ґрунту (20 см) і відкладали убік. Наступний шар (глибиною до 50 см) акуратно укладали на підвітрений бік таким чином, що б з нього зробити захисний валик. Потім ґрунт верхнього шару ретельно перемішували з торфом, вапном, золою й плодово-ягідною вдобрювальною сумішшю й укладали на дно канави. Після ущільнення й осідання рівень її був на 10 см нижче рівня ґрунту ділянки.

Висота захисного валика близько 30 см. Він досить добре тримався й не розмивався осінніми дощами, тому що був утворений із глинистого ґрунту.

Суницю сортів Комсомолка, Мисовка, Рощинська саджали наприкінці серпня. Рослини добре прижилися, тому що в канавках утримувалася волога.

Канавки замело самим першим осіннім снігам, а захисні валики врятували суницю від холодних вітрів. До моменту стійкого снігопаду ґрунт у канавках поступово промерзав. У результаті всі кущі взимку збереглися й улітку дали перший урожай.

Восени ми перерили осілі захисні валики, щоб підняти їх, і знову суниця пішла в зиму без додаткових укриттів.

Зима у Свердловській області була дуже несприятливою, і в більшості садівників суниця вимерзла. На нашій ділянці збереглися всі 220 кущів.

Навесні снігу в канавках було більше, ніж на відкритих ділянках, і танення його під старими листами йшло повільніше. Цим удалося відтягнути початок цвітіння на 5 — 6 днів, і підмерзання квітів не було. На сусідніх ділянках у більшості перших квітів суниці підмерзли маточки й перші самі великі й гарні ягоди були загублені.

Накопичена весняна волога допомогла рослинам витримати дуже сухе літо.

Дворазовий полив, що вдалося провести, виявився в канавках більш ефективним, ніж на відкритих ділянках, тому що вода затримувалася в рослин і випаровувалася повільніше. У результаті навіть у несприятливе сухе літо ми зняли 250 — 300 г суниці з куща.

При посадці в канавки ґрунт у рослин завжди залишається пухкий, тому що при обробці ми не втоптуємо її.

Т. І. ВІНОГРАДОВА, садівник — аматор, інженер, Свердловськ.

&&&

ДОГЛЯД ЗА СУНИЦЯМИ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ

Звичайно після збору врожаю на суницю мало звертають уваги. А тим часом, цей період є найбільш відповідальним. Насамперед, необхідно відшкодувати живильні речовини, які коренева система інтенсивно набирала за час дозрівання ягід. Крім того, суниця в цей час закладає плодові бруньки для врожаю майбутнього року, що також вимагає додаткового харчування й вологи. І, нарешті, треба створити сприятливі умови для перезимівлі рослин.

Тому після збирання врожаю суниці на плантації варто провести низку робіт.

Мої багаторічні спостереження показують, що систематичні розпушування, поліпшуючи кисневе харчування рослин, сприяють підвищенню врожайності, незалежно від проведення інших агрозаходів. Тому розпушування проводжу один раз в 10 — 15 днів, особливо після зливових дощів, коли на глинистих ґрунтах утвориться кірка. Одночасно з розпушуванням ґрунту намагаюся видаляти вуса.

Корінь суниці розташований неглибоко, тому ґрунт рихлити навколо куща треба поверхово, не ушкоджуючи корінь, поступово доводячи глибину розпушування до 4 — 6 см.

Біологічною особливістю суниці є раннє відмирання коренів у нижній частині кореневища й утворення нових у верхній частині, розташованих дуже близько до поверхні й навіть на поверхні ґрунту («повітряні корені»). Тому одночасно з розпушуванням кущі суниці (починаючи із трирічного віку) підсипаю городньою землею, змішаною з компостами, на висоту 3 — 5 см, намагаючись не засипати серденька.

Сприяючи інтенсивному розвитку кореневої системи, підгортання, крім того, у якімсь ступеню охороняє корінь від підмерзання при ранніх безсніжних морозах.

Потім проводжу осінню підгодівлю, що для суниці є найбільш важливим. Найефективніші результати дають підгодівлі, що складаються з органо-мінеральних сумішів; склад і кількість добрив залежать від передпосадкового заправлення ґрунту, віку суниці й інших умов.

Якщо ґрунт був заправлений добре (приблизно 6 — 8 кг компосту або перепрілого гною на 1 кв. м з додаванням фосфору й калію), то один — два роки після посадки можна не підгодовувати.

Якщо ж ґрунт перед посадкою зовсім не заправлялася або заправлялася погано, необхідно дати не тільки осінню, але й одну — дві весняні підгодівлі. Склад їх залежить від ґрунтових умов ділянки.

Цього року на ґрунтах глинистих, але облагороджених систематичним і багаторічним внесенням органо-мінеральних добрив, я планую провести осінню підгодівлю приблизно наступного складу: для молодих кущиків рідкий коров`як 1:8 з додаванням на цебро розчину до 100 г деревної золи (або 50 г хлористого калію), для кущів старше 3 років — рідкий коров`як 1:5 з додаванням на цебро розчину до 150 г деревної золи й 60 г суперфосфату.

При підвищеній вологості ґрунту концентрацію рідкий коров`як роблю більше сильним — 1:4 і навіть 1:3, відповідно збільшую кількість фосфорно-калійних добрив.

При посушливій погоді проводжу попередній полив водою з розрахунку 1 — 1,5 цебра на 1 кв. м, чим досягається краще засвоєння внесених добрив. Після підгодівлі кущики поливаю чистою водою з лійки із ситечком.

Мені б хотілося попередити садівників, особливо початківців, про неприпустимість механічного перенесення на свою ділянку рекомендованих норм і концентрації добрив без врахування місцевих умов, тому що цим можна завдати шкоду рослинам.

Найкраще — провести хімічний аналіз ґрунту, тоді садівник буде точно знати, у яких саме елементах харчування бідує суниця.

Після збирання врожаю велике значення має полив суниці. Якщо недолік вологи в першій половині призводить до поганого наливу ягід, їхньому здрібнюванню й усиханню, то в другій половині літа він несприятливо відбивається на закладці плодових бруньок для врожаю майбутнього року, особливо у сортів Пізня із Загір’я, Мисовка, Новинка, Павлівська красуня, Пізня з Павлівська, Ленінградська пізня (по дослідженнях, проведеним Т.П. Філософовою на Московській плодово-ягідній станції). До цієї групи, за моїми спостереженнями, можна додати сорти Німецької Демократичної Республіки й Білоруської дослідної станції, виведені в умовах вологого клімату: Міце Шиндлер, Георг Зельдведель, Мінська, Лявониха й ін.

Якщо за якимись причинами садівник тримає суницю довше чотирьох років, то бажано провести омолодження кущів: зараз же після збору врожаю обрізати всі листи, залишивши лише серденько.

Я протягом трьох років проводжу досліди з омолодження суниці й завжди одержував гарні результати; збільшення врожаю (залежно від погодних умов) становило 20 — 40%.

Багато садівників після збирання суниці, незалежно від її віку, видаляють листи у великій кількості, оголюючи кущ.

Я не роблю цього, а навпаки, бережу кожний здоровий лист, тому що тільки потужний листовий апарат забезпечує належний розвиток куща, його витривалість і раннє плодоносіння.

Б.А. КІРПІЧНИКОВ, садівник — аматор, член товариства охорони природи, Москва.

Журнал «Садоводство», 1960 р., № 7

Переклад на українську мову – сайт «Гвіздівці»

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,