Storonni avtor on 2nd Август 2010

На сторінках нашого сайту ми пропонували і пропонуємо всім бажаючим повідомляти відомі їм дані про історію села, про видатних гвіздівчан, про значні історичні і більш сучасні сільські події та про наших сучасників, про яких на Ваш погляд слід розповісти, про селян-учасників воєн.

На жаль, таких матеріалів надійшло дуже мало, тому ще раз звертаємось до тих, кому не байдуже село, його історія, хто є людиною, яка пам’ятає своє родство: якщо Ви маєте будь які матеріали, документи, фото, інші відомості, надішліть їх нам електронною поштою, або звичайною поштою на адресу сільської ради з поміткою: «Для сільського сайту» (адреси на сторінці «Контакти»). Оригінали фотографій і документів обов’язково будуть повернуті.

А сьогодні ми публікуємо коротку інформацію про священика Гвіздовецької церкви Лампадія Озерянського. Цю інформацію нам надіслав Олексій Степанович Мандзяк – вчений, досить відомий письменник, автор книг по етнографії традиційних бойових мистецтв. Пан О.Мандзяк значну частину свого життя прожив у селі Ломачинці і у місті Новодністровську, на цей час проживає у Білорусі, але він не байдужий до історії всієї Сокирянщини.

Священик Озерянський

автор: Олексій Мандзяк

Сім’я бессарабського священика другої половини ХІХ-го ст.

Як мені відомо, в 1880-1890-х роках (більш точної дати не знаю) у Гвіздівцях священиком був Лампадій Озерянский. Людина з великим багажем знань і неймовірними організаційними здібностями. Водночас йому вдавалося піклуватися за парафіян свого села й вести місіонерську й просвітницьку діяльність не лише у Гвіздівцях, а ї за межами села. Він щиро жертвував гроші на різні благодійні проекти до неприбуткових громадських організацій, наприклад до Семінарського Трисвятительского братерства, котре було утворено в лютому 1880 р. для допомоги бідним учням Кишинівської семінарії. Багато в чому, завдяки о. Л.Озерянському, жителям Гвіздівці була виказана подяка «з выдачею встановлених грамот» (згідно «Списку особам духовного й світського звання, яким за заслуги йпожертвування по духовному відомству, визначенням від 31 травня — 12 червня 1890 року за № 1251, преподане благословення Святейшего Синоду». Определение Святейшего Синода // Церковные ведомости. – СПб., 1890. — № 34. – С. 371.).

У його практиці мали місце декілька випадків перехрещення іновірців (іудеїв і римо-католиків) у православну віру. У якості одного з прикладів можна навести наступний: «Приєднанні до православ’я. 20 жовтня [1890 р.] священиком села Гвоздоуць, Хотинського повіту Лампадом Озерянським дочка міщанина м. Бричан Сура Гондельман, дівчина 18 літ, іудейського віроісповедання». (Кишиневскиеепархиальные ведомости. – Кишинев, 1890. — № 22. – С. 969)

Великою пошаною о. Лампадій користувався у інших місцевих священників і дяків. Так, в 1887 році священик Іоан Полянський, запросив його на свято освячення кам’яної церкви Святоуспіння Пресвятої Богородиці в селі Шебутинці.  В 1892 році напередодні освячення новоїцеркви в селі Непоротово «увечері зроблена була врочисто Всеношная священиком Лампадом Озерянским і дяком» (Праницкий Д. Освящение церкви в с. Непоротове Хотинского уезда // Кишиневские епархиальные ведомости. – Кишинев, 1892. — № 10. – с. 240.).

Докласти до сказаного можна й те, що отець Лампадій товаришував з багатьма священиками Хотинського повіту і взагалі Бессарабії, наприклад, з Міною Черноуцаном (містечко Сокиряни),  Михайлом Онуфрієвичем (село Романківці), Георгієм Гербановським (село Селище). Його послугами, як одного з респондентів відносно старообрядців Секурянської волості, користувався митрополіт Арсеній (у миру Авксентій Георгієвич Стадніцкий), відомий історик церкви, у ті часи редактор Кишинівських єпархіальних відомостей (1888-1896 рр.), в подальшому — митрополіт Ташкентський і Туркестанський (1933-1936 р.р.).

Якщо комусь відомі додаткові відомості про о. Озерянського, просимо повідомити адміністратору сайту.

На фото праворуч — Марія Авксентіївна і Георгій Стадницькі. Марія Авксентіївна походила з роду священників Черноуцан. Георгій Стадницький десь у середині ХІХ ст. служив у с. Комарів сучасного Кельменецького району, де до речі 22.01.1862 р. народився їх син — вже зазначений Стадницький Авксентій Георгійович — майбутній митрополіт Ташкентський і Туркестанський Арсеній.

==================

Інформація про автора статті: Олексій Степанович Мандзяк є автором значної кількості дослідницьких видань, серед яких можна, в тому числі зазначити:

·Воинские традиции народов Евразии. – Минск: «Харвест»; Москва: АСТ, 2002. – 384 с.

·Боевые искусства Европы. – Минск: «Современное слово», 2005. – 352 с.

·Славянские воинские искусства: От культа Земли к воинскому поединку. – Минск: «Харвест», 2006. – 320 с.

·Бойові традиції аріїв: На шляху до реалій українських бойових мистецтв. – Тернопіль: «Мандрівець», 2006. – 272 с.

·Боевая магия славян. – Минск: «Харвест», 2007. – 544 с.

·Воїнсько-фізичне виховання аріїв: Народні ігри в практиці українських бойових мистецтв – Тернопіль: «Мандрівець», 2007. – 208 с.

·Воины ислама: Воинские и боевые искусства мусульманских народов. – Минск: «Книжный дом», 2007. – 416 с.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

2 комментария к “Село і люди: священик Озерянський”

  1. Я був вражений статтею

  2. священик Озерянський. Я дуже вражений часу й сил ви вклали в написання цієї історії. Все найкраще !

Залишити коментар