Спецслужби Німеччини вважають, що в світі є тільки дві альтернативи2E6.2_cid386 глобальному хаосу. Сучасна фінансово-економічна криза внесе глибокі зміни в глобальний світовий порядок майбутнього. Журнал Internationale Politik (IP), що випускається в Берліні німецьким товариством зовнішньої політики, ще у 2009 році представив результати дослідження, проведеного BND (Bundesnachrichtendienst — служба зовнішньої розвідки ФРН – прим. адм. сайту). Актуальність цього дослідження досі не зменшилася.

Його автори спробували змоделювати можливі сценарії становлення нового світового устрою в тому випадку, якщо прийняті національними урядами заходи щодо приборкання світової кризи виявляться неефективними. Їх вийшло три: повільні світові економічні рости з домінантною роллю Америки, азіатське століття з китайським пануванням і «сповзання людства в нестабільний світ».

Оптимістичним сценарієм, відповідно до висновків дослідження, є перший, у результаті якого США збережуть за собою роль центральної світової ланки. «Аналітики BND виходять із заспокоєння ситуації на ринках і повернення довіри до світової економіку, — говориться в публікації IP під заголовком «Новий вимір світу». Це хоча й не обіцяло б світові нових гігантських стрибків росту, однак зробило б можливим повільний і постійний розвиток. США за цим сценарієм змогли б ще на якийсь час зберегти свою провідну роль у світі». Але й це нічого не змінило б в економічному рості Китаю — цей процес, відзначається в публікації, буде неухильно тривати. Чинником цього є три найважливіших фактори: сприятливий демографічний розвиток у Китаї, полювання за новими технологіями, а також зростаюча фінансова залежність США від закордону. Вони є причиною того, що баланс у трьох політико-економічних великих блоках — США, ЄС і Китаї — зрушується в східному напрямку.

Однак незалежно від цих трьох «центрів влади», політики у випадку оптимістичного сценарію можуть продовжувати мислити минулими категоріями. Тому, що у випадку поступового глобального економічного росту знову поповзуть вгору ціни на енергоносії — зростання виробництва викличе підвищення попиту. «Як наслідок цього такі експортери сировини, як Росія, арабські держави й Венесуела, змогли б знову нагромадити свіжий капітал — з усіма перевагами й недоліками цього явища, — говориться в статті IP. Саме Венесуела й Росія використовували мільярди доларів від експорту нафти й газу для того, щоб виступати політично з більшою власною вагою. У Росії доходи, що збільшуються, змогли б стати рушійною силою для так гостро необхідної модернізації власної економіки й тим самим для забезпечення стабільності».

На думку аналітиків BND, китайський сценарій з’явився б істотно більш неприємним підсумком нинішньої кризи. Він виникне в тому випадку, якщо реалізовані в багатьох країнах світу національні антикризові програми опиняться не повною мірою ефективними. І з урахуванням різниці в підходах до утримання цих програм з боку окремих урядів, подібне представляється німецькій розвідці досить реалістичним. «Так, припустимимо, може вважатися, що гігантська антикризова програма в США потерпить провал через масштаби кризи, частково більш неконкурентоспроможної індустрії й неподоланої надмірної заборгованості, — пише видання. — Крім цього фінансові експерти вважають за можливе, що після мильної бульки з нерухомістю незабаром почнуть лопатися й інші. Неподоланою є також і величезна особиста заборгованість американців по кредитних картках. При цьому занадто мало звертається уваги на те, що США більше не можуть дозволити собі реалізовувати великі антикризові програми в борг». Вони й без того, вважають німецькі розвідники, багато в чому існували як би від щедрот Китаю, адже саме там Вашингтонові доводиться позичати гроші у величезних масштабах.

Не менш масштабна антикризова програма в самому Китаї, навпроти, буде вести до того, що в ще більшому ступені прискориться прагнення до технологічної модернізації цієї країни. У підсумку баланс при такому розкладі буде формуватися в такий спосіб: Китай дуже швидко підніметься до рівня домінуючої держави в Азії, а США будуть змушені хоча б з фінансових міркувань скорочувати свій радіус дії у світі. Зрештою світ виявиться як би двохполярним — у світовій політиці, говориться в публікації, будуть дві конфронтуючі держави. Внаслідок своєї економічної моці Китай зміг би посперечатися з доларом і євро про право на провідну світову валюту — на користь юаню. У зовнішній політиці «китайське століття» означало б встановлення «ясної провідної ролі» Азії й відповідно кінець домінування Заходу в Міжнародному валютному фонді й Всесвітньому банку. Для іншого світу, вважають аналітики BND, подібний розвиток було б «драматичним». Адже внаслідок Європейський союз був би істотно ослаблений, тому що національні економіки країн, що входять до нього, значно зорієнтовані на американський ринок і його споживачів. Чим сильніше буде ставати Китай на шкоду Америці, тим більше інші учасники будуть вишиковувати свої політичні пріоритети на східний напрямок. «Також і потоки сировинних ресурсів, — попереджає німецька розвідка, — інтенсивніше потечуть в Азію, тому що попит на них у Китаї зросте, а в США і Європі, навпаки, буде падати».

Однак експортерам сировини, як видно, поки передчасно починати будувати у зв’язку із цим більші плани. Їхнє майбутнє в азіатському регіоні представляється BND поки досить невизначеним: «Тому що нинішні відносно низькі ціни істотно не піднімуться, якщо в країнах обох великих економічних блоків — США і ЄС — не зросте попит на сировинні ресурси». Із цієї позиції німецька розвідка думає, що Росія скоріше звернеться убік Заходу, ніж погодиться на роль «юніор-партнера» Китаю. Допускається також і ймовірність того, що Москва знову відновить свої націоналістичні тони й займе наступальну позицію стосовно Китаю.

Однак найбільш драматичною виглядає модель, заснована на припущенні, що всі антикризові заходи опиняться неефективними. Ізоляція національних економік і протекціонізм призведуть до деглобалізації економіки й повороту назад найважливіших трендів в економіці останніх десятиліть. Експерти BND не готові пророчити конкретні наслідки такого розвитку. Однак ріст безробіття, занепад систем соціального страхування й викликана цим політична напруга в США і Європі, що виливається в суспільні безладдя, були б, з погляду розвідки, лише найменшою проблемою. «Занепокоєння може викликати становище в тих країнах, що володіють ядерною зброєю, як Китай, Росія й Пакистан, — відзначає IP. — Якщо ж зупиниться така «експортна машина», як Китай (вона теж має перебої у своїй роботі), то світові загрожує масове безробіття й міграція людей у невідомих досі масштабах».

Якщо світ буде й далі продовжувати скачуватися в рецесію, ціни на енергоносії будуть скоріше падати, ніж рости, з відповідними наслідками для доходів виробників. Це призведе до росту політичної нестабільності в країнах-виробниках, зокрема в Росії, у якої буде недостатньо коштів для «компенсації» соціальних конфліктів, а також модернізації своєї держави й економіки. «При рості внутрішньої напруженості російське керівництво зможе почати спробу демонстративних пошуків ворогів поза власними кордонами», — вказується в публікації.

 DGAP (Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik e.V.)

Переклад на українську мову — сайт «Гвіздівці»

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар