admin on 27th Июнь 2014

karta101 rus1Сайт «Гвіздівці» неодноразово писав про те, що на території земель сільради перебуває джерело (виток) однієї з значних рік Північної Бессарабії — Раковця.

Із цією рікою в історії нашого села пов’язано багато подій. Насамперед, це обумовлено тим, що нижче за течією цієї ріки розташоване молдавське село Ходороуци, що було пов’язане із Гвіздівцями ланцюгом історичних подій практично весь відомий історичний період існування обох сіл. І почалося це у відомій історії із грамоти молдавського господаря Стефана Великого (Штефан чел Маре), яка у свою чергу посилається на грамоту молдавського господаря Олександра Доброго (Александру чел Бун) і який у 1431 чи то у 1432 році подарував ці два села своїм боярам. Надалі, обидва села одночасно (у певній зв’язці) неодноразово згадуються в самих різноманітних історичних документах різних років і сторіч аж до 40-х років ХХ-го століття.

Gramota_lui_Stefan_Vilia

При чому, що цікаво, у дуже великій кількості таких документів, згадується, що Гвіздівці й Ходороуци розташовані на одній річці за назвою Вілія. Однак, ні у Гвіздівцях, ні в Ходороуцах ніхто у цей час такої річки не знає. Найближча ріка Вілія починається в Кельменецькому районі Чернівецької області (на мапі вона теж позначена), але ж через Гвіздівці й Ходороуци не лише не протікає, а й навіть близько до них не наближається. До речі, саме ця обставина в ХІХ-му столітті навіть неодноразово призводила до численних судових позовів поміщиків, які не могли поділити між собою села й землі.

Відомий український мовознавець, професор, академік АН ВШ України та член-кореспондент НАН України Юрій Олександрович Карпенко у своїй досить детальній праці «Топонімія Буковини» (Карпенко Ю.О. Топонімія Буковини. – Київ: «Наукова думка», 1973. Стор. 111) також не згадує назву річки Вілія, стосовно Гвіздівців і навколишньої території, зазначаючи найближчу до Гвіздівців Вілію, як лівий приплив Пруту (ріка у Кельменецькому районі).

Щоправда, він у цій праці й ріку Раковець (Раківець), що починається у Гвіздівцях, не згадує (як буковинську річку), що цілком пояснюється тим, що по території України навіть у 1973 р. її русло було дуже коротким.

Проте, крім Раковця, жодна інша велика чи мала річка не протікає одночасно через Гвіздівці й Ходороуци. Тому залишається припустити, що або ж Раковец колись у давні часи називався Вілією (що досить вірогідно), або навіть якийсь переписувач у не менш давні часи щось переплутав з назвами річок.

001 Rakovetc-kosmo1-1

Загальний вигляд території між селами Гвіздівці, Коболчин, Клокушна і містом Сокиряни

001 Rakovetc-kosmo1_меч

Територія витоку Раковця між лісовими масивами «Березина», «Зруб» і «Високий ліс». Раковец тече на південний схід

Доречи, Ю.О. Карпенко у тій самій праці,  згадуючи однойменні буковинські та бессарабські річки Чернівецької області (що течуть в місцевостях сіл Коровія, Карапчів, Мігове, Ропча, Михайлівка, Порубне, Давидівка, тощо), одночасно  повідомляє, що це Раковець — є досить поширений гідронім, який став назвою-прізвищем, а варіація «Раківець» походить від слова «раки», тобто – «річка, у якій водяться раки».

Північна Бессарабія в більшій своїй частині зайнята Північно-молдавським плато — другим після Середньо-молдавської височини (Кодри) за висотою. У середньому висоти тут становлять від 250 до 350 м. Характерною й примітною особливістю рельєфу тут є товтрова (молд. варіація – толтрова від слова Толтри) гряда, що тягнеться з північного сходу в напрямку на південний захід до Пруту. Гряда ця перетинає кілька районів — Окницький, Єдинецький, Бричанський, Ришканський і Глодянський. Висота цих товтрових наносних утворень (рифів) інколи досягає 100 м. Товтри або коралові рифи залишилися тут після того, як зникли 2 древніх моря — Тортонське й Сарматське. Мабуть, крім Толтр і українських Товтр, які взагалі-те є єдиним цілим, ніде у світі немає подібних утворень, що повністю перебувають на суші, і що, у свою чергу, створює у всій цій зоні цілком неповторний колорит і мальовничість.

І саме в тому ж напрямку течуть практично всі численні ріки й річечки цієї території: Раковец, Драгіштє (яка також починається на Сокирянщині), Чулук, Лопатна, вже згадана Вілія з Кельменецького району, Чугур, Камєнка. Всі ці річки відносяться до басейну Пруту й або впадають у нього безпосередньо, або є припливами інших рік, що у свою чергу впадають в Прут.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Видимий виток Раковця

 

Ріка Раковец (молд. — Racovat), як було вже сказано, починається у села Гвіздівці, на поле в урочищі «Березина», між лісовими масивами «Березина», з одного боку та «Зруб» і «Високий ліс», з іншого боку, тече убік кордону з Молдовою, далі — по Окницькому, Бричанському районах Молдови й більшою мірою по території Єдинецького району Молдови. Вважається, що довжина ріки від 67 до 71 км, площа басейну приблизно 795 кв. км. Впадає Раковец у Прут біля села Корпач Єдинецького району.

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ліворуч від дороги (тут і далі – якщо їхати з Гвіздівців у Сокиряни)

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Праворуч від дороги

Видимий на цей час початок ріки визначається тільки заболоченою смужкою землі, що поросла чагарником. На самому початку потічок перетинає дорога «Гвіздівці – Сокиряни», що була досить нещодавно побудована. Ліворуч від дороги (якщо їхати з Гвіздівців) «нора», як у Гвіздівцях називають вихід річкового потічка (джерела) на поверхню, знаходиться на відстані трохи менше 13-ти метрів. Та внаслідок побудови дороги видно було щось порушено і на ділянці від «нори» до дороги води в потічку не видно, адже вона не виходить на поверхню, а сочиться прямо під верхнім шаром ґрунту, сильно зволожуючи його. Виключення становлять періоди танення снігів або сильних дощів, коли над джерелом починає дзюрчати струмочок, а деколи і сильний потік. Щоправда, це більше залежить від стікання снігових вод у русло потічка, ніж від витоку води з «нори».

OLYMPUS DIGITAL CAMERAА фактичний вихід води на поверхню починається десь під дорогою, а точніше під бетонною трубою, що проклали під дорогою для протока. Але річку ця людська спроба визначити для неї течію (труба) чогось не влаштувала і вона пройшла під трубою, починає журчати відразу праворуч від дороги.

Проте, якщо уважно роздивитися супутникові знімки місцевості, то стає явно видно, що старе русло річки і її долина тягнуться набагато далі від видимого джерела у зворотній бік. Чітко проглядається старе русло полем урочища «Березина», аж до старої дороги (в селі її називають «Прогін»), що прямує від села уздовж лісового масиву Березина до Високого лісу та по лісі до залізниці, а далі менш чітко, за дорогою на відстані до 15-25 метрів ще проглядається русло в напрямку до Студеної криниці.

001 Rakovetc-kosmo3

Приховане русло витоку Раковця видно з космосу

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

На полі видно пожовтілу смужку підземно-надземного русла витоку Раковця

І дійсно: саме там Раковец, наскільки це відомо в більш-менш видимій історичній перспективі,  і починався та був дещо скорочений наполегливими діями радянської меліоративної системи. А за великим рахунком Раковец і досі починається саме там.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Прогін між Березиною та Високим лісом. На полі також проглядається пожовтіла смужка русла Раковця

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Лелека ходить по між «норами» Раковця ліворуч від Прогону

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Прорив води з «нори» Раковця через Прогін

В цьому місці є декілька його «нор», з яких час від часу виривається на поверхню вода, яка струмком промиває Прогін і несеться по маловидимій улоговинці на пашні до сокирянської дороги, заливаючи все, що насаджене загарбниками його території і тоді вже вдирається у трубу під дорогою. Після такого, русло подекуди проглядається на полі і без супутникових знімків — по пожовтілих рослинах, які не витримують постійної надмірної вологості.

Доречи, лівіше Прогону (якщо їхати від села), в тому ж місці де починався колись Раковець і де досі є його «нори», поряд є нори ще 2-х річок, одна з яких тече в бік Студеної криниці. Другу маленьку річку, яка текла тим самим полем вбік Високого лісу, повністю «загробили» меліорацією.

Втім, слід зазначити, що назви «Раковец» в Гвіздівцях практично ніхто не знає і не знав. Цю річку, як і майже всі інші сільські річки (крім Гнилої річки), завжди називали по назві урочища. Раковец називали «Річка за Березиною». До того ж, в старі часи, ще менша частина річки протікала по гвіздовецьких землях, оскільки трохи правіше сучасної сокирянської дороги (якщо їхати з Гвіздівців), приблизно там, де зараз між лісовими масивами «Зруб» и «Березина» протягнулася лісопосадка, знаходився «готарь» (від молдавського «хотарул» (hotarul)), тобто в даному випадку — межа між землями сіл Гвіздівці і молдавського села Клокушна (нині – Окницького району Молдови).

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Русло Раковця ліворуч від дороги взимку

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Прадавня криниця на готарі поряд з руслом Раковця біля лісосмуги.

 

005 Rakovetc2

Раковец пересікає готар і лісосмугу в бік ставу Житаря

Та повернемось до видимого витоку, де потічок малопомітною жилкою й такою ж вузькою заболоченою смужкою землі, перетинає колишній готарь, далі перетинає широку лісосмугу і колишньою клокушнянською міжлісовою долиною струменіє убік лісового озера, що у Гвіздівцях називали «став Дьордія Житаря». Щоправда, слід зазначити, що тут річкова долина істотно розширяється.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Русло Раковця на лісгосповській долині буяє рослинністю.

006 stav_Zitaria

Раковец на землях лісгоспу і став Житаря

Молдаванин Георгій Житарь жив тут з часів румунської окупації, адже там у нього була своя земля, яку він напевне, якимось чином придбав, скоріш за все – під час аграрної реформи у Бессарабії у 20-х роках минулого сторіччя. На своїй землі прямо поперек русла Раковця Житарь викопав невеличкий ставок – «копанку», яка скоріше була просто глибокою ямою з водою.

У 1940 році Клокушна відійшла до Молдавської РСР, а Гвіздівці – до Української РСР. Весь ліс, в тому числі та його частина, яка з прадавніх і до румунських часів відносилася до Клокушни, перейшов до території Чернівецької області УРСР. Мабуть це було пов`язане з тим, що створювати на одному лісовому масиві 2 лісгоспи було економічно недоцільно. При цьому слід зазначити, що у радянські часи адміністративні кордони між радянськими республіками були умовними і ця обставина нікого не хвилювала, селяни обох сіл практично однаково користувалися лісом, але після розпаду СРСР між селами проліг державний кордон і Клокушна позбавилася лісу остаточно.

Через деякий час після приходу радянської влади, копанка Житаря, разом з більшою частиною  житаревої землі тим чи іншим чином (мабуть разом з вступом до колгоспу самого Житаря) перейшла до одного з гвіздовецьких колгоспів. Десь у 1949 році колгосп заміст «копанки» побудував на Раковці капітальну загату і досить великий став з добре укріпленими і гарно облаштованими берегами. Став був побудований саме таким чином, спеціально для відпочинку селян.

Георгій Житарь помер у 60-х роках, його поховали у Клокушні, але за ставом надовго закріпилося його ім’я (як й за частиною лісового масиву, що знаходиться поряд з ставом). Втім, зараз про це вже мало, хто пам’ятає і як правило, про став кажуть просто: «став у лісі».

Згодом міжлісова ділянка землі в долині Раковця від гвіздовецького колгоспу ім. Котовського передали до лісгоспу, який використовував їх в якості підсобного господарства. Лісгосп протягом років занедбав став і ним ніхто не займається.

007 Klokysna0-0

«Перехід» Раковця через кордон з Молдовою (жовта смуга — кордон)

Витікаючи з озера, Раковец перетинає ліс, за ним – державний кордон між Україною й Молдовою та контрабандно несе свою воду убік села Клокушна. Майже до самого села він також протікає практично в «болотному» варіанті, проте створюючи свою досить видиму річкову долину. У Клокушні над Раковцем зведений перший міст і загата, завдяки якій утворився став. Він використовується для рибництва.

007 Klokysna1-1

Раковец у Клокушні

007 Klokysna2

Став у Клокушні

Слід зазначити, що майже всі притоки Пруту в межах Молдови ще в радянські часи були зарегульовані і є ланцюжками ставків, що використовуються для зрошення й рибогосподарських цілей. У них і в самих річках водяться щука, окунь, судак, короп і інші види риб.

007 Klokysna4

Раковец за Клокушною

008 Klokysna-Hadarauci

Від Клокушни до Ходороуц

Далі Раковец тече убік уже згаданого села Ходороуци (Хедереуць). Вже при в’їзді в село на річці побудований капітальний кам’яний міст, а далі знаходиться велике й дуже гарне водоймище. Уздовж лівого його берега розкинувся ліс, що облямовує мальовничу затоку. Форма озера дуже вигадлива, звивиста, що надає цій місцевості особливе зачарування.

010 Hadarautci-kaskad1

Каскад на Раковці в Ходороуцах

009 Hadarautci-stav2

Став у Ходороуцах

009 Hadarautci-stav3

Став (водосховище) у Ходороуцах

010 Hadarautci-kaskad2

Каскад в Ходороуцах


 

Між селами Ходороуци (Хедереуць) і Корестеуць Окницького району долина Раковця розширюється. У Корестеуцях на Раковці також створене велике й дуже гарне водоймище. По його поверхні часто плавають лебеді, живуть на ньому також чайки й дикі качки. Частина озера заросла очеретом, береги облямовані лісом і чагарником, отже для водоплавних птахів отут просто ідеальні умови. На виході з водоймища Раковец тече по рівнині, що густо поросла травами й чагарниками, місцями уздовж ріки тягнуться лісопосадки. Тут ріка перетинає межу Окницького й Бричанського районів.

На в’їзді в село Меркеуць також через Раковец перекинений великий бетонний міст. Там також є заливний луг, що місцями густо зарос очеретом. У самому селі також є велике й досить гарне водоймище. У нижній частині цього села Раковец нерідко підтопляє гай, що можливо пов’язано з періодичним спуском води з водоймища, у якому розводять рибу.

010 Korestauci

Між Ходороуцами і Корестауцами

010 pered Markauci

Долина Раковця перед Маркауцами


Від села Меркеуць до невеличкого села Белкеуць ріка тече по зовсім рівній рівнині, місцями майже зникаючи під заростями трав і чагарників, однак у самому селі також є невелике водоймище, облямоване плакучими вербами, по водній аоверхні якого плавають білі лебеді.

012 V.Holohori

Раковец у Верхніх Холохорах

Далі долина Раковця лежить між селами Халахора де Сус і Халахора де Жос (Верхні й Нижні Хологори). Долина річки широка й мальовнича, русло ріки дуже звивисте й зміїться серед заливних лугів, що густо заросли травами. І саме тут починається помітна зміна ландшафту, особливо, ближче до села Халахора де Жос. Саме село розташоване на правому схилі високого пагорбу, а уздовж лівого берега розкинулася перша над рікою товтрова гряда висотою приблизно в 40-50 м. З її верхівки добре видно село на протилежному березі ріки, долину, що різко звузилася й саму ріку. Місцеві пейзажі дуже гарні.

014 Turnovo_stav

Став у с. Тирново

Незабаром після виходу з ущелини починається велике водоймище, що простягнулося від Халахора де Жос до села Тирнова, вже Єдинецького району. Загальна довжина водоймища становить приблизно 3-4 км, ширина місцями близько 1 км. Поблизу села Тирнова правий берег озера обсаджений тополями, що утворюють своєрідні алеї. Тут звичайно відпочивають жителі села й багато приїжджих. Раковец перетинає село по всій його довжини. Ширина ріки тут становить від 5 до 7 м, а глибина — усього кілька десятків сантиметрів.

015-2 Hordinesti

Раковець поряд з Гордінештами

015 Rakovec_y_Hordinesti7

Раковец біля Гординештів

Наближаючись до досить великого села Гордінешть, Раковец робить численні петлі, а потім вступає у вузьку долину між величних товтрових гряд. Правим берегом ріки розкинувся старий дубовий ліс, лівий берег не вкритий лісом. Відразу ж по виходу із села ріка вступає в урочище Ла Кастел — один із найгарніших і найвеличніших пам’ятників природи на території Молдови. Тут ріка дуже звивиста, протікає у вузькій і глибокій долині та міняє свій напрямок самим вигадливим образом, подекуди майже на 180 градусів.

032 za_Hordinesti2

Раковец за Гординештами у товтровій гряді

020 Rakovec_y_Hordinesti4034 Rakovec_y_Hordinesti10

Взагалі слід зазначити, що разом з рікою Драгіштє, що є припливом Раковця, ці дві річки утворили в Єдинецькому районі дуже унікальний парк чудес природи. Вся ця заповідна територія: ущелина, долина ріки, лісовий Гординештський масив — цілком унікальний витвір природи й один з найгарніших молдавських ландшафтів. Місце це овіяно легендами, тут панує навіть свій мікроклімат, тут же збереглися унікальні, рідкі види рослинності.

035 Rakovec_y_Buzduzan1

Раковец біля с. Буздужани (Буздужень)

Покинувши околиці Гордінешть, ріка прямує до села Буздуджень, де утворює дуже гарну Буздудженську ущелину.

037 Rakovec_y_Brynzeni2

Раковец біля с. Бринзень

036 Rakovec_y_Brynzeni1

Раковец біля с. Бринзень

Далі ріка наближається до села Бринзень, створюючи зовсім неповторний природний ландшафт, головною частиною якого є знаменита Бринзенська ущелина. Тут ріка також дуже звивиста, деколи дає відгалуження (рукави), приймає на своєму шляху кілька дрібних струмків.

Потім Раковец перетинає трасу Єдинець — Бедражій Вєкь і тут біля мосту в неї вливаються відразу 3 джерела з дуже гарною й чистою водою. Досить сказати, що жителі околишніх сіл і міста Єдинець спеціально приїжджають сюди за водою. Над одним із джерел зроблений навіс і поруч поставлене розп’яття.

039 Racoveci_Dragiste0

В Раковец впадає Драгіште. Дві річки, що починаються біля Гвіздівців, знову зустрічаються.

Десь через 0,5 км Раковец приймає в себе приплив Драгіштє, який починається біля Романківців й тече на початку по межах гвіздовецьких земель. Звідси починається велике водоймище уздовж колишнього русла Раковця, яке закінчується приблизно через 2-3 км. від села Бедражій Вєкь. Площа водоймища приблизно 120 га, довжина біля 5-6 км. Уздовж усього водоймища тягнуться невисокі й дуже мальовничі товтрові гряди, що поступово знижуються в міру наближення до Пруту.

042 Rakovec-vodohran2

Водосховище на Раковці

042 Rakovec-vodohran3

Водосховище

Тут панує первозданна тиша й спокій, здається, що нога людська ще не ступала на ці береги, якби не череди, що пасуться. На цей час це водоймище здане в оренду й вмкористовується для рибництва.

044 Rakovec_y_Badraz1

Раковец біля с. Бадраж (Бедражій)

045 Rakovec-Korpaci

Раковец поряд з прикордонним (з Румунією) селом Корпач

047 Racoveci_Prut1

Впадіння Раковця в Прут у с. Корпач. Жовта смуга — кордон між Молдовою і Румунією.

Вийшовши з водоймища, Раковец підпирається Прутом і тому отут його ширина значно більша, ніж до впадіння у водоймище й він, протікаючи уздовж прикордонного (з Румунією) села Корпач, впадає у Прут.

О. Кучерявий

 _________________________________________________________

При підготовці публікації використані фотографії Дениса Кучерявого, Ігоря Довбенка, Андріана Дімітраша (Andrian Dimitras), Інни Чебук (Inna Cebuc), Сергія Буланова, Анатолія Крєцу (Anatol Cretu), Ігоря Чєбана (Igor Ceban), Vannus Oxanika, Alex Prodan, Cristina Maieru, а також частково матеріали й фото сайту «Moldovenii».

Фрагмент карти – із сайту http://euro-map.com/karty-moldavii

Космічні знімки – «Google earth».

Всі ілюстрації можна збільшити кліком мишки

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

3 комментария к “Раковец від Гвіздівців до Пруту”

  1. Дуже цікаво! Я з Романківців та й уявити не могла, що дві річки, які починаються у нашій місцевості стають такими гарними

  2. дас ист фантастиш!

  3. Дуже гарна стаття і дуже цікаво показано! Особливо дивовижним є відслідковування старого русла ріки за допомогою супутникових світлин. Також дуже гарні краєвиди вашої річки у Молдові

Залишити коментар