admin on 2nd Июль 2013

28 червня цього – 2013 року минула чергова річниця звільнення у 1940osvob2 році окупованої Бессарабії та Північної Буковини від румунських загарбників і її входження до складу СРСР. Саме тоді і Сокирянщина, разом з Гвіздівцями увійшли до складу Української РСР. В цілому, подія звільнення нашого краю від румунських окупантів добре відома всім, навіть викликає чимало спорів, пов’язаних з, так званим, пактом Молотова-Риббентроппа. Але в ті спори сьогодні ми не будемо вникати. Ті, хто бажає, може почитати раніше опубліковану статтю «Мюнхенська змова і пакт Молотова-Риббентропа».

А сьогодні ми представимо Вашій увазі хронологічний виклад подій 1940-го року, що передували звільненню Бессарабії та Північної Буковини від окупації, твердих і чітких дій влади СРСР, спрямованих на звільнення території, подій самого звільнення і окремих наступних подій, пов’язаних зі звільненням і приєднанням території до Української РСР і Молдавської РСР.

  • 1940.01.26. П’ятниця. РУМУНІЯ. Кишинів. У зв’язку з 22-ю річницею приєднання Бессарабії до Румунії в Кишиневі відбулося засідання міністрів румунського уряду за участю місцевої адміністрації.
  • 1940.02.08. Четвер. НІМЕЧЧИНА. Берлин. На запит уряду Румунії щодо можливості агресії СРСР МЗС Німеччини І. Риббентроп заявив, що становище Румунії його не турбує й що він не передбачає ніякої російської агресії.
  • 1940.03.29. П’ятниця. СРСР. Москва. На сесії Верховної Ради СРСР нарком іноземних справ В. Молотов заявив: «У нас немає пакту про ненапад з Румунією. Це пояснюється наявністю невирішеного спірного питання про Бессарабію, захоплення якої Румунією Радянський Союз ніколи не визнавав, хоча й ніколи не порушував питання про повернення Бессарабії військовим шляхом».
  • 1940.03.30. Субота. РУМУНІЯ. Бухарест. Прем’єр-міністр Г. Татареску заявив германському посланникові В. Фабриціусу й особоуповноваженому Німеччини К. Клодіусу, що хоча в промові В. Молотова від 29.03.1940 немає прямих випадів проти Румунії, але все-таки обстановка жадає від Румунії подальшого озброєння. Він подякував Німеччині за продаж Румунії трофейної польської зброї й просив вплинути на Москву, щоб вона не претендувала на Бессарабію. Германські представники відповіли, що германо-румунські відносини будуть залежати від того, як Румунія буде виконувати свої економічні зобов’язання перед Німеччиною.

Квітень-Травень 1940. Румуно-германське зближення

  • 1940.04.05. П’ятниця. СРСР. Москва. Лист заступника наркома внутрішніх справ комкора І. Масленнікова в НКІС[1] СРСР із проханням вжити заходів по дипломатичній лінії з метою припинення збройних провокацій влади Румунії на радянсько-румунському кордоні (з початку 1940 р. з румунської сторони було вчинено 25 обстрілів прикордонників, жителів і території СРСР).
  • 1940.04.09. Вівторок. СРСР. Москва. НКІС СРСР надіслав уряду Румунії меморандум про 15 випадків обстрілу радянської території з румунської сторони й мінування мостів через Дністер.
  • 1940.04.15. Понеділок. РУМУНІЯ. Бухарест. Король Румунії Кароль II висловив думку, що Румунія повинна приєднатися до «політичної лінії Німеччини», і запропонував у переговорах у Берліні керуватися цими намірами.
  • 1940.04.19. П’ятниця. РУМУНІЯ. Бухарест. Коронна рада Румунії, до складу якої входили всі колишні прем’єр-міністри, всі члени уряду й вищий генералітет, під головуванням короля Кароля II висловилася проти добровільного повернення Бессарабії СРСР, воліючи піти навіть на військовий конфлікт.
  • 1940.0.5. РУМУНІЯ. Бухарест. Наказ короля Кароля II про часткову мобілізацію армії і його прохання до уряду Німеччини надати допомогу в будівництві «Східного валу» на кордоні зі СРСР.
  • 1940.05.10. Субота. Початок наступу німецьких військ на Західному фронті (проти Франції, Бельгії й Голландії)
  • 1940.05.11. Субота.  СРСР. Київ. Оперативний відділ штабу КОВО[2] наказав військово-топографічному відділу почати набір мобілізаційних комплектів карт прикордонної зони Румунії.
  • 1940.05.22. Середа. НІМЕЧЧИНА. Берлин. Укладено угоду між Німеччиною й Румунією про постачання румунської нафти в Німеччину, за якою за поставки нафти Німеччина взяла на себе місію забезпечити румунську армію сучасною бойовою технікою й озброєнням. (Договір «нафта — зброя»).
  • 1940.05.25. Субота. СРСР. Москва. Посол Німеччини в Москві граф В. Шуленбург звернувся до В. Молотова за роз’ясненням чуток про концентрацію радянських військ на кордоні з Румунією. «Молотов відповів, що всі ці чутки позбавлені підстав, — доповів у цей самий день Шуленбург до Берліну. — Безсумнівно, мабуть, що радянські війська в південній частині Росії, у Криму й на Кавказі підсилюються», але ці заходи не виходять за рамки оборонних.
  • 1940.05.28. Вівторок. РУМУНІЯ й НІМЕЧЧИНА підписали доповнення до торговельного договору, відповідно до якого передбачалося збільшити поставки румунської нафти в Німеччину на 30% в обмін на постачання Румунії зброї з германських військових трофеїв, захоплених у Польщі в 1939 р.
  • 1940.05.29. Середа. РУМУНІЯ. Бухарест. Заява прем’єр-міністра Г. Татареску послові Німеччини Фабриціусу, що румуно-германське співробітництво «повинне бути ефективно не тільки в одній економічній області, але й у всіх інших». Але для цього уряд Румунії хотів би знати, як уряд Німеччини уявляє собі в майбутньому обстановку на південно-сході Європи.

1-21 червня 1940 СРСР: Підготовка Бессарабських кампаній

  • 1940.06.01. Субота.  НІМЕЧЧИНА. Берлин. Зустріч міністра закордонних справ Німеччини І. Риббентропа з послом Румунії. На питання румунського посла, що вдіє Німеччина у випадку «агресії радянської Росії» проти Румунії, І. Риббентроп заявив, що ця проблема Німеччину не цікавить, тому вона повинна турбувати тільки румунський уряд.
  • 1940.06.01. Субота.  РУМУНІЯ запропонувала СРСР розширити товарообіг, але радянська сторона не підтримала цю пропозицію. Одночасно був улагоджений інцидент із радянським літаком, що залетів у повітряний простір Румунії на 62 км.
  • 1940.06.09. Неділя. СРСР. Москва. Директиви НКО[3] Військовим радам Київського Особливого й Одеського військових округів (ОУ/583 і ОУ/584), згідно з якими їм було поставлене завдання привести війська в стан бойової готовності за штатами мирного часу без виклику приписного складу, зосередити їх на кордоні з Румунією й підготувати операцію з повернення Бессарабії. Для керівництва операцією на базі управління КОВО було створене управління Південного фронту (командуючий — генерал армії Г. Жуков, член Військової ради — корпусної комісар В. Борісов, начальник штабу — генерал-лейтенант Н. Ватутін), що включав 5А ( ген-л. В. Герасименко), 12А ( ген-м. Ф. Парусінов) і 9А ( ген-л. І. Болдін).
  • 1940.06.10. Понеділок. СРСР. Південний фронт. Війська 5, 12 і 9 армій одержали директиви по зосередженню на кордоні з Румунією, що повинне початися під виглядом навчального походу з 11.06.1940 р. і мало завершитися до 24.06.1940 р.
  • 1940.06.11 Вівторок СРСР. Південний фронт. Почалося висування військ 12 і 5А на радянсько-румунський кордон.
  • 1940.06.12 Середа. СРСР. 18:30. В Управлінні військових сполучень отримане розпорядження Генштабу РСЧА[4] про забезпечення перевезень військ Південного фронту до румунського кордону, які повинні були початися з 18:00 цього дня. Неузгоджена робота УВС і НКШС[5] призвела до того, що замість необхідних 709 ешелонів війська одержали приблизно на третину менше.
  • 1940.06.13. Четвер. СРСР. Москва. 13: 20-14:30. У Кремлі відбулася нарада вищого військово-політичного керівництва, на якій були присутні Й. Сталін, В. Молотов, нарком оборони марш. С. Тимошенко, начальник Генштабу марш. Б. Шапошніков, його заступник ген-л. І. Смородінов, начальник Політуправління армійський комісар 1 рангу Л. Мєхліс, командуючі військами й члени Військових рад КОВО — ген. Г. Жуков, корпусної комісар В. Борисов і ОДВО — ген-л. І. Болдін і корпусної комісар А. Колобяков, нарком ВМФ адм. М. Кузнєцов, начальник Головного морського штабу адм. Л. Галлєр і командуючий Чорноморським флотом контр-адм. Ф. Октябрській. Обговорювалися питання військової операції проти Румунії. Зокрема, було вирішене питання про створення оперативного об’єднання Чорноморського флоту на ріці Дунай — Дунайської флотилії.
  • 1940.06.17. Понеділок. СРСР. Південний фронт. Військова рада фронту розробила план операції з повернення Бессарабії, відповідно до якого передбачалося завдання охоплюючих ударів військами 12А з району північніше м. Чернівці уздовж р. Прут на м. Яси й 9А з району м. Тирасполь південніше м. Кишинів на м. Хуші з метою оточення румунських військ у районі міст Бєльці — Яси. Для завершення оточення й дезорганізації тилів супротивника передбачалося у взаємодії із ВПС[6] й Кінно-механізованої групою (КМГ) використовувати 201, 204 і 214-й повітряно-десантні бригади, зі складу яких передбачалося висадити 2040 чоловік у районі м. Тиргу-Фрумос. Десантуванню з 120 літаків ТБ-3 під прикриттям 300 винищувачів повинен був передувати авіаудар по аеродромах і військах супротивника. Завдання по боротьбі з румунським флотом одержав призведений 15 червня у стан бойової готовності Чорноморський флот. Почалося формування Дунайської військової флотилії.
  • 1940.06.19. Середа. СРСР. Проскурів. У штабі Південного фронту проведені спеціальні заняття з Військовими радами армій і командирами корпусів з метою ознайомити їх з характером і планом операції проти Румунії. Були дані вказівки про особливості бойової підготовки військ і тилів до майбутньої операції.
  • 1940.06.20. Четвер. РУМУНІЯ. Бухарест. Послові Німеччини в Бухаресті передана заява румунського уряду, у якому відзначалося, що «ідентичність інтересів, що зв’язувала обидві держави в минулому, визначає також сьогодні й визначить ще сильніше завтра їхні взаємини й вимагає швидкої організації цього співробітництва, що припускає сильну в політичних і економічних osvob1відносинах Румунію, тому що тільки така Румунія буде гарантією того, що вона зможе виконувати свою місію варти на Дністрі й в усті Дунаю».
  • 1940.06.21. СРСР. Москва. Начальник Політуправління Червоної Армії армійський комісар 1 рангу Л. Мєхліс надіслав Військовим радам і начальникам Політуправлінь КОВО й ОДВО директиву № 5285сс[7] про політроботу в період Бессарабської кампанії:
  • 1940.06.21 РУМУНІЯ. Бухарест. Повпред СРСР у Бухаресті в бесіді з румунським міністром закордонних справ у відповідь на репліку останнього про шляхи поліпшення радянсько-румунських відносин помітив, що в першу чергу варто врегулювати невирішені політичні питання, зокрема питання про Бессарабію. Однак румунська сторона не стала розвивати цю тему.
  • 22 червня 1940. Субота. «Радянський уряд бажав б вирішити в терміновому порядку Бессарабське питання…»
  • 1940.06.22. СРСР. Москва. Військова рада Південного фронту подала на затвердження наркомові оборони маршалові Радянського Союзу С. Тимошенкові план воєнної операції проти Румунії.

Південний фронт. Військові ради 5, 9 і 12А почали відпрацювання на місцевості з командирами корпусів і дивізій питань заняття вихідного становища, організації майбутнього наступу, взаємодії родів військ, управління, зв’язку, влаштування тилу й дій на найближчий етап операції проти Румунії.

  • 1940.06.22. ГЕРМАНІЯ. Берлин. У МЗСі одержане повідомлення посла в СРСР В. Шулєнбурга, який повідомив, з посиланням на бесіду з італійським посланником у Москві А. Россо, що В. Молотов недавно заявив, що радянський уряд бажав би вирішити в терміновому порядку Бессарабське питання з Румунією, але винятково мирним шляхом.
  • 23 червня 1940. Неділя. Бесіда наркома іноземних справ В.М. Молотова з послом Німеччини в СРСР В. Шулєнбургом.
  • 1940.06.23. СРСР. Москва. Нарком іноземних справ СРСР В. Молотов повідомив посла Німеччини В. Шулєнбургу про намір СРСР вжити заходів для повернення Бессарабії й Північної Буковини, окупованих Румунією в 1918 р. і виразив сподівання, що Німеччина не тільки не буде заважати цій акції, але й підтримає її. У відповідь В. Шулєнбург сказав, що рішення радянського уряду виявилося для Німеччини несподіваним, тому що раніше воно не обговорювалося. Увечері В. Молотов повідомив В. Шулєнбурга, що «радянський уряд буде очікувати відповіді германського уряду до 25 червня включно».
  • 24 червня 1940. Понеділок. «Німеччина декларувала свою політичну незацікавленість у Бессарабії».
  • 1940.06.24. СРСР. Москва. Посол Німеччини в Москві В. Шулєнбург одержав від І. Риббентропа інструкцію про позицію Німеччини з бессарабського питання: 1) Німеччина стоїть на ґрунті московських домовленостей, тому до бессарабського питання вона не проявляє ніякого інтересу. Потрібно тільки подбати про долю проживаючих у Бессарабії близько 100 тис. етнічних німців. Германія має намір переселити їх на власну територію, як це було зроблено з волинськими німцями; 2) домагання радянського уряду на Буковину є для Німеччини чимсь новим. Колись Буковина була частиною Австрійської імперії й була заселена німцями. Тому Німеччина зацікавлена в їхній подальшій долі; 3) інша територія являє для Німеччини дуже сильний економічний інтерес, особливо що стосується нафти й хліба. Тому Німеччина, як неодноразово нагадувалося радянському уряду, досить зацікавлена в тому, щоб цей регіон не опинився театром воєнних дій; 4) при всьому розумінні рішення радянського уряду Німеччина, відповідно до московських домовленостей, наполягає на тому, щоб радянський уряд разом з урядом Румунії досяг мирного вирішення бессарабського питання. Германія виражає готовність вплинути на уряд Румунії в дусі задоволення інтересів СРСР.
  • 1940.06.24.    ГЕРМАНІЯ. Берлин. Міністр закордонних справ І. Риббентроп склав для А. Гітлера меморандум, у якому вказав, що відповідно до секретного протоколу від 23.08.1939 р. Німеччина декларувала свою політичну незацікавленість у Бессарабії, щодо економічної зацікавленості Німеччини на Південному сході Європи радянський уряд був належним чином сповіщений. У той самий день І. Риббентропу були передані міркування статс-секретаря германського МЗСу Е. Вайцзеккера, який запропонував прикласти зусилля для мирного врегулювання бессарабського питання в сенсі задоволення претензій СРСР, зажадавши замість того задовольнити наступні побажання Німеччини: «1. Не переходити в Бессарабії ділянку р. Прут і нижній плин Дунаю, щоб не наражати на небезпеку наші інтереси в районах нафтовидобутку. 2. Обіцяти дотримувати права і інтереси громадян рейху. 3. Обіцяти охорону інтересів фольксдойче[8] у спосіб, що буде встановлений пізніше. 4. У випадку військового зіткнення не бомбити райони нафтовидобутку». Румунії ж необхідно вказати, що Німеччина підтримує радянські вимоги.
  • 25 червня 1940. Вівторок. «СРСР хотів би одержати від Румунії те, що по праву належить йому»
  • 1940.06.25. День. СРСР. Москва. Бесіда наркома іноземних справ СРСР В.М. Молотова з послом Королівства Італія в СРСР А. Россо. В. Молотов заявив послові, що СРСР «не має ніяких претензій до Угорщини» і «поважає претензії Угорщини до Румунії, що мають під собою обгрунтування». «З Болгарією в СРСР гарні, добросусідські відносини. Вони мають підставу стати більш близькими. Претензії Болгарії до Румунії, як і до Греції, мають під собою підстави. Основні претензії СРСР до Румунії відомі. СРСР хотів би одержати від Румунії те, що по праву належить йому, без застосування сили, але останнє стане неминучим, якщо Румунія виявиться незговірливою. Що стосується інших районів Румунії, то СРСР враховує інтереси Італії й Німеччини та готовий домовитися з ними з цього питання».

Південний фронт. У війська фронту передано Директиву Політуправління Червоної Армії № 5285сс від 21.06.1940 р. про політроботу в період Бессарабської кампанії.

  • 1940.06.25. 19:00. СРСР. Бойовий наказ командування прикордонних військ Західного округу: «1. Вояччина й буржуазно-капіталістична кліка Румунії, підготовляючи провокаційні дії проти СРСР, зосередила на кордоні з СРСР великі військові сили, довела чисельність прикордонних пікетів до 100 чоловік, збільшила чисельність варт, що висилаються на охорону кордону, форсованим темпом створює оборонні споруди на своєму кордоні й у найближчому тилу.

2. Командуючий Південним фронтом перед прикордонними частинами Західного округу поставив завдання: а) розмінувати, захопити й утримати мости на прикордонних ріках; б) завзято обороняти державний кордон на фронті 12-ої армії там, де не будуть діяти частини РСЧА; в) забезпечити частини РСЧА провідниками; г) очистити тил 12-ої армії від можливих вогнищ супротивника в прикордонній смузі Румунії…

Начальник прикордонних військ НКВС[9] Західного округу генерал-майор Петров

Військовий комісар бригадний комісар Тузов

Начальник штабу полковник Рогатін.»

  • 1940.06.25. 19:30. СРСР. Могилів-Подільський прикордонний загін. На ділянці 5-ої застави повітряний простір СРСР із боку Румунії порушив літак без розпізнавальних знаків. Літак був обстріляний заставою, але безрезультатно.
  • 1940.06.25. 21:00. СРСР. Москва. Бесіда наркома іноземних справ СРСР В.М. Молотова з послом Німеччини в СРСР В. Шулєнбургом. Шулєнбург повідомив В. Молотову наступну відповідь Берліна: «1. Германський уряд повною мірою визнає права Радянського Союзу на Бессарабію й своєчасність постановки цього питання перед Румунією. 2. Германія, маючи в Румунії великі господарські інтереси, надзвичайно зацікавлений у вирішенні Бессарабського питання мирним шляхом і готова підтримати Радянський уряд на цьому шляху, вчинивши зі своєї сторони вплив на Румунію. 3. Питання про Буковину є новим, і Німеччина вважає, що без постановки цього питання сильно полегшилося б мирне вирішення питання про Бессарабію. 4. Германський уряд, будучи зацікавленим у численних німцях, що проживають у Бессарабії й Буковині, сподівається, що питання про їхнє переселення буде вирішене Радянським урядом у дусі угоди про переселення німців з Волині».
  • 1940.06.25. РУМУНІЯ. Бухарест. Прем’єр-міністр Г. Татареску поцікавився в посла Німеччини в Бухаресті, чи немає відповіді на румунську заяву від 20.06.1940 р. Повідомивши про зосередження Червоної Армії на р. Дністер, Татареску заявив, що «румунський уряд і король сповнені рішучості скоріше воювати ніж просто поступитися», якщо СРСР зажадає передачі Бессарабії.
  • 26 червня 1940. Середа. Нота Радянського уряду урядові Румунії.
  • 1940.06.26 СРСР. Москва. Нарком іноземних справ СРСР В. Молотов знову розмовляв з послом Німеччини В. Шулєнбургом і заявив, що радянські вимоги «обмежуються північною частиною Буковини з містом Чернівці», і додав, що радянський уряд очікує підтримки Німеччиною цих вимог. Коли Шулєнбург помітив, що питання вирішилося б легше, якби СРСР повернув Румунії золотий запас румунського Національного банку, вивезений у Москву в 1915 р. В. Молотов відповів, що про це не може бути й мови, тому що Румунія досить довго експлуатувала Бессарабію. Щодо подальших дій Молотов повідомив, що він передасть вимоги СРСР румунському посланникові в Москві найближчими днями й очікує від Німеччини підтримки в задоволенні цих вимог, якщо Румунія не хоче війни.
  • 1940.06.26. 22:00. СРСР. Москва. В. Молотов вручив румунському посланникові в Москві Г. Дэвидеску ноту Радянського уряду, у якій говорилося: (див. Документ). «… в 1918 році Румунія, користуючись військовою слабістю Росії, насильно відторгла від Радянського Союзу (Росії) частину його території — Бессарабію… Радянський Союз ніколи не мирився з фактом насильницького відторгнення Бессарабії, про що уряд СРСР неодноразово й відкрито заявляв перед усім світом. Тепер, коли військова слабість СРСР відійшла в минуле, а міжнародна обстановка, яка сформувалася, вимагає найшвидшого вирішення… невирішених питань…, радянський уряд пропонує Румунії: 1. Повернути Бессарабію Радянському Союзу. 2. Передати Радянському Союзу північну частину Буковини в границях відповідно до доданої мапи». Одночасно Москва виразила надію, що Румунія «прийме цю пропозицію СРСР і тим самим надасть можливість мирним шляхом вирішити тривалий конфлікт». Відповідь румунському уряду очікувалася протягом 27.06.1940 р.

Спроба румунського посланника заперечити наведену в ноті аргументацію посиланнями на історію Бессарабії й події 1918 р., природно, не знайшла відгуку у В. Молотова, який відзначив, що вони «не відповідають ні історичному розвитку, ні реальної ситуації». Так само не вдалася спроба продовжити термін для відповіді з Бухаресту, оскільки радянський уряд вже «чекав 22 роки», а тому «сподівається, що відповідь буде дана без запізнень, і якщо вона буде позитивною, то питання буде вирішене мирним шляхом».

  • Протягом дня радянський повітряний простір порушили 5 румунських літаків, які були обстріляні рушнично-кулеметним вогнем радянських прикордонників.
  • 1940.06.26. ГЕРМАНІЯ. Берлин. У зв’язку з ультиматумом Радянського Союзу Румунії, румунський посол у Берліні звернувся до статс-секретаря Е. Вайцзеккера з питанням, чи могла б Німеччина бути, по-перше, посередником у радянсько-румунському конфлікті й, по-друге, чи згодна Німеччина у випадку радянсько-румунської війни утримувати Болгарію й Угорщину від втручання в неї. Інформуючи І. Риббентропа про ці пропозиції Е. Вайцзеккер повідомляв, що він завірив посла в зацікавленості Німеччини в румунській нафті й вказав, що саме Англія віддала Румунію в руки Росії. А. Гітлер відповів відмовою на прохання уряду Румунії надати військову допомогу у зв’язку з ультиматумом СРСР про повернення Бессарабії.
  • 1940.06.26. ІТАЛІЯ. Рим. У бесіді з радянським повноважним представником у Римі міністр закордонних справ Італії Г. Чіано, пославшись на відомості про наміри СРСР «вирішити військовим шляхом питання про Бессарабію», просив передати в Москву, що Італія «цілком визнає права СРСР на Бессарабію», але зацікавлена в мирному вирішенні цього питання. При цьому італійська сторона виразила готовність разом з Німеччиною «порадити Румунії прийняти радянські пропозиції».

27 червня 1940. Четвер. Прутський похід. За день до початку.

  • 1940.06.27. РУМУНІЯ. Бухарест. З ранку в Румунії було оголошено мобілізацію.
  • 1940.06.27. СРСР. Москва. Нарком іноземних справ СРСР В.Молотов сповістив посла Німеччини В. Шулєнбурга про початі кроки СРСР стосовно Румунії. В. Шулєнбург спробував уточнити, «як розуміти вимогу радянського уряду, що румунська відповідь має надійти ще сьогодні», на що одержав відповідь Молотова, що «радянські війська завтра вранці перейдуть румунський кордон, якщо румунський уряд ще сьогодні не дасть позитивну відповідь на радянські вимоги».
  • 1940.06.27 ГЕРМАНІЯ. Берлин. Міністр закордонних справ Німеччини І. Риббентроп передав інструкцію германському послові в Бухаресті, у якій пропонував заявити міністрові закордонних справ Румунії наступне: «радянський уряд інформував нас про те, що воно жадає від румунського уряду передачі СРСР Бессарабії й північної частини Буковини. Щоб уникнути війни між Румунією й Радянським Союзом ми можемо лише порадити румунському урядові поступитися вимогам радянського уряду».
  • 1940.06.27. СРСР. Могилів-Подільський прикордонний загін. Румунські літаки тричі порушували повітряний простір СРСР на ділянці 13, 8 і 19 прикордонних застав. У всіх випадках румунські літаки піддавалися обстрілу рушнично-кулеметним вогнем прикордонників.
  • 1940.06.27. 23:00. СРСР. Москва. Посол Румунії Давидеску вручив НКІС В. Молотову відповідну ноту МЗС Румунії про згоду вести переговори з Бессарабського питання. У відповідь В. Молотов зажадав позитивної відповіді на пропозиції СРСР і висунув план передачі СРСР Бессарабії й Північної Буковини протягом 4-х днів, починаючи з 28.06.1940 р. Строк для остаточної відповіді: 12.00 28.06.1940 р. (див. Документ «Бесіда наркома іноземних справ СРСР В.М.Молотова з посланником Королівства Румунія в СРСР Г. Давидеску 27.06.1940 р.»)
  • 1940.06.27.    РУМУНІЯ. Бухарест. Пізно ввечері, реально оцінивши військові можливості Румунії й побоюючись соціальних потрясінь у випадку війни зі СРСР, Коронна рада 27 голосами проти 11 вирішила погодитися на поступку необхідних СРСР територій. Проти прийняття радянської пропозиції рішуче виступив колишній прем’єр-міністр професор Н. Йорга, а також представники адміністрацій Бессарабії й Буковини (зрозуміло – втрачали свої пости – прим. адм. сайту). Але їхні позиції були сильно похитнуті тим, що уповноважений Німеччини в Румунії Кіллінгер заявив про незацікавленість Німеччини в бессарабському питанні й дав ясно зрозуміти королеві, що «поступка Радянському Союзу буде мати тимчасовий характер». Відразу після засідання король Кароль II через германського посла звернувся до А. Гітлера із проханням гарантувати нові кордони Румунії й надіслати до Румунії військову місію.
  • 1940.06.27. СРСР. Південний фронт. Війська фронту на три дні пізніше призначеного строку завершили розгортання вздовж кордонів Румунії (11-27.06.1940). Війська 12А, що перебували в Передкарпатті, були розгорнуті на південний схід. Штаб армії передислокувався з м. Станіслав до м. Коломия, де йому були підпорядковані 8, 13, 15, 17ск[10] і Армійська кавгруппа ген-л. Я. Черевиченка) у складі 2 і 4кк[11]. Частина військ 5А, розгорнутої на Волині, була перепідпорядкована 6 і 12А. Штаб 5А був перекинутий з м. Луцька в м. Дунаївці, де він об’єднав 36 і 49ск. З військ ОдВо, поповнених за рахунок КОВО, ХВО й СКВО, була розгорнута 9А (штаб у с. Гроссулово) у складі 7, 35, 37, 55ск і 5кк. Усього до складу військ Південного фронту входять 32 стрілецькі, 2 мотострілкові, 6 кавалерійських дивізій, 11 танкових і 3 повітряно-десантні бригади, 14 корпусних артполків, 16 артполків РГК і 4 артдивізіони великої потужності. Загальна чисельність угруповання становить до 460 тис. чоловік, до 12 тис. гармат і мінометів, близько 3 тис. танків. Угруповання ВПС фронту об’єднувало 21 винищувальний, 12 середньобомбардувальних, 4 дальньобомбардувальних, 4 легкобомбардувальних, 4 важкобомбардувальних авіаполки й нараховує 2160 літаків. Для впливу на війська супротивника політуправлінням фронту було надрукувано 6 млн листівок, які 27 червня були завантажені у літаки.

1940prut

28 червня 1940. П’ятниця. Прутський похід. День перший.

  • 1940.06.28. СРСР. Південний фронт. Війська одержали вказівку Політуправління Червоної Армії, що вимагала роз’яснити всьому особовому складу, що, «завдяки мудрій сталінській зовнішній політиці, ми позбавили від кровопролитної війни трудящих Бессарабії й Північної Буковини й вирішили питання про повернення Бессарабії в могутню родину Радянського Союзу мирним шляхом». Військам наказувалося зберігати пильність і вести активну політроботу серед місцевого населення.
  • 1940.06.28. 9:00-10:20. РУМУНІЯ. 9:00. Румунська охорона  залізничного мосту Заліщики відійшла в тил Румунії.
  • 9:30. Знято румунську охорону пішохідного прикордонного мосту Заліщики.
  • 10:00. Румунські вартові мосту Снятинь, кинувши охорону, пішли в тил Румунії. Пікет мосту Снятинь підпалений румунами.
  • 10:20. Радянські сапери в присутності румунів приступилися до розмінування двох мостів Заліщики.
  • 1940.06.28. 11:00. СРСР. Москва. Посол Румунії Давидеску передав В. Молотову наступну відповідь Румунського уряду на останню заяву Радянського уряду: «Румунський уряд, для того щоб мати можливість уникнути серйозних наслідків, які спричинили б застосування сили й відкриття воєнних дій у цій частині Європи, бачить себе зобов’язаним прийняти умови евакуації, передбачені в радянській відповіді. Румунський уряд бажав би, однак, щоб строк, передбачений пунктами 1 і 2, був продовжений, беручи до уваги, що евакуацію територій було б украй важко здійснити протягом чотирьох днів внаслідок дощів і повеней, які попсували шляхи сполучення. Змішана комісія, засновувана в силу пункту 5, могла б обговорити й вирішити це питання. Імена румунських представників у цій комісії будуть повідомлені протягом дня.» Таким чином, Румунський уряд прийняв пропозицію Уряду СРСР про негайну передачу Радянському Союзу Бессарабії й північної частини Буковини. (див. Повідомлення ТАРС[12] 29 червня 1940 р.)
  • 1940.06.28. 12:00 СРСР. Овідіопіль. Командир румунського сектору N 5 майор Онічану прибув у місто на катері під білим прапором у супроводі перекладача й 2 матросів для переговорів з радянським командуванням. Прибулому на переговори ген-м. Кирюхіну й начальникові прикордонної охорони майорові Грачову було передане прохання румунського уряду відстрочити початок уведення радянських військ у Бессарабію з 14:00 до 17:00 28.06.1940 р. Від імені Радянського уряду ген-м. Кирюхін прохання відхилив.
  • 1940.06.28. 13:00. СРСР. Командуючий Південної гр. військ ген. Г. Жуков наказав всі прикордонні мости на рр. Черемош, Прут, Дністер (границя з Румунією) негайно взяти під охорону прикордонним частинам, виставивши посилені наряди на обох берегах, виявити заміновані ділянки і розмінувати.
  • 1940.06.28. 13:20. СРСР. Заступник начальника прикордонних військ НКВС УРСР ген-м. В. Хоменко запросив вказівок Військової ради Південного фронту про можливість заняття кинутих румунських прикордоннних постів радянськими прикордонниками. Начштабу фронту ген-л. М. Ватутін заняття румунських кордонів санкціонував.
  • 1940.06.28. 14:00. СРСР. Південний фронт. Війська ген. Г. Жукова перейшли через р. Дністер і вступили в Бессарабію й Північну Буковину. Оскільки радянсько-румунський конфлікт був вирішений мирним шляхом, у Бессарабію й Північну Буковину вводилася лише частина зосереджених військ: від 12-ої армії — 4-й кавкорпус із 23-ою танковою бригадою, 2-й кавкорпус із 5-ою танковою бригадою ( 1-й ешелон), 60-та, 58-ша, 131-ша стрілецькі й 192-та гірнострілецька дивізії (2-й ешелон). Від 5-ої армії — 36-та, 49-та танкові бригади ( 1-й ешелон), 80-та, 169-та стрілецькі дивізії (2-й ешелон). Від 9-ої армії — 5-й кавкорпус, 4-я танкова бригада, 15-я мотострілкова дивізія (1-й ешелон), 95-та, 25-та, 74-та, 140-а стрілецькі дивізії (2-й ешелон). Крім того, передбачалося використання 201-ої і 204-ої повітряно-десантних бригад фронтового підпорядкування. Всі інші війська залишалися на старому кордоні в повній бойовій готовності. У зверненні радянського командування до місцевого населення говорилося: «…прийшла велика година вашого звільнення з-під ярма румунських бояр, поміщиків, капіталістів і сигуранци».
  • 1940.06.28. 15:30-16:00 СРСР. Південний фронт.15:30. Частини 169 сд форсували р. Дністер на ділянці Могилева-Подільського прикордонного загону в р-ні м. Ямпіль.
  • 15:45. Радянські війська вступили в м. Хотин.
  • 16:00. Прикордонниками Рибницького прикордонного загону на правому березі р. Дністер зайняті 16 прикордонних пікетів, залишених румунськими прикордонниками. З пікетів NN 59 і 89 румуни не евакуюються, зайнявши оборону з ручними кулеметами.
  • 1940.06.28. 16: 00-18:30. СРСР. Південний фронт.16:40. У р-ні м. Ямпіль почалася переправа на правий берег р. Дністер радянських танкових частин і артилерії.
  • 17:00. Румунські прикордонні війська почали евакуацію з колишнього радянсько-румунського кордону на ділянці Ізмаїльського прикордонного загону.
  • 18:00. Прикордонники 18-ої прикордонної застави зайняли залишені румунськими прикордонниками пости Котові-Суклєя й Фікст.
  • 18:30. На зайнятий радянськими прикордонниками пікет Тіхаїл-Кузьма з’явилися й здалися 22 румунських солдати.
  • 1940.06.28. Одеса. Створено радянсько-румунську урядову комісію з урегулювання спірних питань і евакуації румунських військ і установ з Бессарабії й північної частини Буковини (з радянської сторони голова ген-л. Д. Козлов, з румунської — дивізійний генерал А. Алдя).
  • 1940.06.28. До завершення дня війська Південного фронту зайняли міста Чернівці, Бендери, Бєльці, Кишинів і Акерман. З м. Кишинів до м. Бендери прибув для переговорів з радянським командуванням румунський генерал. Радянські війська просувалися практично слідом за ар’єргардами румунських військ. Форсування нижнього плину Дністра військами 9А зайняло занадто багато часу, оскільки понтонери опинилися недостатньо навченими. Затримка із просуванням військ у південно-західні райони Бессарабії й відомості, що надійшли, про мародерство румунських частин, що евакуювалися, призвели до того, що було вирішено висадити десанти в південній частині Бессарабії.
  • 1940.06.28. 20:00. СРСР. Командир 204-ої ПДБР[13] полк. Губаревич через командира 29-й бомбардувальної авіабригади одержав бойове завдання — ранком 29.06.1940 здійснити викид повітряного десанту в р-ні м. Болград.
  • 1940.06.28. УГОРЩИНА. Будапешт. Уряд адм. М. Хорті повідомив Берлін, що в ситуації, яка виникла, він не виключає можливості вирішення питання про Трансільванію, захоплену Румунією в 1918 р., військовою силою. У той самий час Угорщина готова збільшити свої сільськогосподарські поставки в Німеччину й надати їй право користування угорськими залізницями.

29 червня 1940 Субота. Прутський похід. День другий.

  • 1940.06.29. 8:00-14:30 СРСР. Південний фронт. 8: 00-9:30. Виліт 99 літаків ТБ-3 з десантом 204 ПДБР на борті в р-н м. Болград у Південній Бессарабії.
  • 12:30-14:30. Повітряний десант частин 204 ПДБР в 10 км північніше м. Болград. Усього десантувалися 1372 чіл.
  • 1940.06.29. 18:15-18:30. СРСР. Південний фронт. 18:15. Командиром 204 ПДБР полк. Губаревічем отриманий наказ командування Південного фронту про заняття міст Рені й Кагул, що перебувають в 40-50 км від місця викиду десанту.
  • 18:30. Два батальйони 204 ПДБР зайняли м. Болград і ст. Троянів вал.
  • 1940.06.29. СРСР. Кишинів. У звільнене радянськими військами місто прибули секретар ЦК КП(б)У М. Хрущев і маршал С. Тимошенко.
  • Перші ешелони радянських військ вийшли на р. Прут, де зайняли переправи й встановили порядок огляду румунських частин, що відходять, з метою вилучення захопленого майна місцевого населення.
  • 1940.06.29. УГОРЩИНА. Угорські війська почали зосередження на кордоні з Румунією.

30 червня 1940. Неділя. Прутський похід. День третій.

  • 1940.06.30.    СРСР. Південний фронт. Уночі рота десантників 204 ПДБР на автомашинах зайняла м. Рені, де відбулася перестрілка з румунськими солдатами.
  • 4.55. Відданий наказ про перекидання в м. Ізмаїл частин 201-ої повітряно-десантної бригади.
  • 1940.06.30. 9.35-12.15. СРСР. З аеродрому Скоморохи піднялися 44 літака ТБ-3 з 809 десантниками на борті, що взяли курс на м. Ізмаїл. Спочатку передбачалося, що літаки приземляться на ізмаїльському аеродромі, але виявилося, що аеродром занадто малий для настільки великих літаків, і після посадки 12 ТБ-3 був вирішено інший десант викинути на парашутах. Усього було висаджено 240 і десантовано з парашутами 509 чоловік, а із трьох літаків десантування не було зроблене. До вечора десантники зайняли Ізмаїла й взяли під охорону кордон. У ході десантної операції загинули 3 чоловік, 7 одержали переломи, а 25 легкі травми.
  • 1940.06.30. СРСР. У р-ні м. Бранєшти з боку румунських частин, що відходять за р. Прут, 8-го й 11-го кавполків була обстріляна з кулемету машина 1-го батальйону радянського 556сп[14]. У відповідь на це батальйон розгорнувся в бойовий порядок і зробив кілька пострілів із гвинтівок по румунських військах. «У результаті стрілянини 8-й і 11-й полки румунської армії в паніці розсіялися. Частина румунських солдатів, уродженців Бессарабії, скориставшись метушнею, кинули зброю, обози й розбіглися по домах».
  • 1940.06.30. СРСР. Війська ген. Г. Жукова вийшли на новий кордон з Румунією по р. Прут. Захоплено кинуту румунськими військами зброю: 52704 гвинтівки, 4480 пістолетів, 1071 ручних і 346 станкових кулеметів, 40 мінометів, 258 знарядь, 15 млн. патронів, 54309 гранат, 16907 мін, 73302 снарядів.

1 липня 1940. Понеділок. Прутський похід. День четвертий.

  • 1940.07.01. Ніч СРСР. Південний фронт. Уночі, у результаті безладної стрілянини з боку Румунії (50-60 пострілів і одна кулеметна черга) «очманілою» кулею був поранений червоноармієць 9-ої стрілецької роти 15-ої мотострілкової дивізії 5А. Радянські війська вогонь у відповідь не відкривали.
  • 1940.07.01. СРСР. Південний фронт. Вранці частинами 204 ПДБР було зайняте м. Кагул. Поява радянських десантників призупинила пограбування населення румунськими солдатами.
  • До кінця дня новий кордон СРСР із Румунією був повністю зайнятий радянськими військами.
  • 1940.07.01. РУМУНІЯ. Бухарест. Уряд Румунії заявив про відмову від англо-французьких гарантій 1939 р.

2 липня 1940 Вівторок. Прутський похід. День п’ятий.

  • 1940.07.02. СРСР. Бессарабія. Румунський ген. Леоніду поставив перед радянським командуванням питання про повернення озброєння й спорядження, покинутого румунськими військами при евакуації.
  • На територію Бессарабії з Румунії почався масовий перехід єврейських біженців.
  • 1940.07.02. 22:00. СРСР. З боку Румунії по радянській території було зроблено 6 рушничних пострілів. Радянська прикордонна комісія заявила протест румунським представникам, на що останні заявили, що румунські солдати чистять зброю й від необережності відбувається стрілянина.
  • 1940.07.02. РУМУНІЯ. Бухарест. Уряд Румунії попросив Німеччину про розширення співробітництва й направлення до країни військової місії.

3 липня 1940. Середа. Прутський похід. День останній.

  • 1940.07.03. СРСР. Київ. Політбюро ЦК КП(б)У[15] затвердило голів і членів повітових виконкомів Рад і повітових партійних комітетів Бессарабії й Північної Буковини.
  • 1940.07.03. Бессарабія. Румунський полковник Прокопєску вручив ген. М. Ватутіну список зброї «відібраної» радянськими військами у румунських частин при їхній евакуації з Бессарабії.
  • 1940.07.03. 13:00-14:00. СРСР. Румунською стороною депортовані на територію СРСР 134 демобілізованих бессарабських солдатів.
  • 13:30. У р-ні с. Валя-Маре[16] прикордонниками 5-й застави при спробі перетнути через р. Прут у Румунію важко поранений і затриманий порушник кордону.
  • 14:00. Кордон між СРСР і Румунією по р. Прут закритий. Румунські військовослужбовці, які не встигли переправитися за р. Прут були роззброєні й затримані.
osvob3

1940 рік. Бессарабці, які служили строкову службу у румунській армії, повертаються до рідних хат.

4-31 липня й серпень 1940. Підсумки.

  • 1940.07.04. Четвер.  СРСР. Південний фронт. У м. Кагул увійшли частини 25-ої сд. При цьому, 204-та повітрянодесантна бригада була відведена у м. Болград, звідти залізницею перекинена у м. Бендери.
  • 1940.07.04. Четвер. РУМУНІЯ. Уночі, південніше с. Ст. Бедраж[17] до радянської кордоні висунулися до двох рот піхоти. Після того як з радянської сторони до кордоні були підтягнуті полкові пушки й бронемашини, румуни повернули назад.
  • 1940.07.05. П’ятниця. СРСР. Південний фронт. Начальник штабу фронту ген. М. Ватутін передав відповідь румунському ген. Красні про те, що радянськими частинами роззброювання румунських військ не здійснювалося, а зброя й спорядження, «кинуте солдатами румунської армії, які розбіглися», вони збирати не зобов’язані…

Війська фронту переведені у стан звичайної готовності мирного часу.

  • 1940.07.07. Неділя. СРСР. Розформовано управління Південного фронту.

Аккерман. З м. Одеса прибули перші торговельні судна з борошном, крупою й іншими продуктами для населення Бессарабії.

  • 1940.07.08. Понеділок. СРСР. Прикордонні загони НКВС (7 загонів у складі 120 прикордонних застав) приступилися до охорони нового радянсько-румунського кордону. Війська розформованого Південного фронту почали повертатися в місця своєї постійної дислокації.
  • 1940.07.09. Вівторок. НІМЕЧЧИНА. Берлин. А. Гітлер оголосив Румунію державою, що перебуває під захистом Німеччини.
  • 1940.07.10. Середа. СРСР. Київ. ЦК КП(б)У и РНК УРСР[18] звернулися до Верховної Ради СРСР із пропозицією створити Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку.
  • 1940.07.14. Неділя. СРСР. Підраховано трофеї Червоної Армії, захоплені в ході Бессарабської операції (28.06-3.07.1940): 52796 гвинтівок і карабінів, 4480 пістолетів, 1 автомат, 1071 ручних кулеметів, 326 станкових кулеметів, 149 малокаліберних гвинтівок, 1080 мисливських рушниць, 40 мінометів, 6 зенітних кулеметів, 258 знарядь, 14296183 патронів, 54309 гранат, 1512 протитанкових мін, 16907 мінометних мін, 79320 снарядів, 15 вантажних автомашин, 38 легкових, 2 автобуси, 3 трактори, 4 мотоцикли з коляскою, 17 велосипедів, 125 телефонних апаратів, 1 радіоустановка, 117,5 км телефонного кабелю, 21064 протигазів, 545,2 тон ПММ, санітарне, інженерне, обозно-речове майно, 141 паровоз, 1866 критих вагонів, 325 піввагонів, 45 платформ, 19 цистерн, 31 класних вагонів, 2 багажних вагонів, 10137,8 тон продфуражу, 36 бочок масла, 98600 банок і 40 ящиків консервів, 3,5 вагони вина, 103 вагони сіна, 1176 коней, 60 голів великої рогатої худоби, 220 овець, 70 поросят. СРСР одержав територію площею 50762 кв. км із населенням 3776 тис. чоловік.
  • 1940.07.15. Понеділок. СРСР. Москва. Нота НКІС урядові Румунії у зв’язку з фактами перешкоджання поверненню бессарабців з Румунії на батьківщину.
  • 1940.07.24. Середа. СРСР. Москва. Начальник Управління бойової підготовки Червоної Армії ген-л. В. Курдюмов, доповідаючи наркомові оборони про хід повітряно-десантної операції в Бессарабії ( 29-30.06.1940), відзначив, що вона була «виконана винятково погано», оскільки «була відсутня будь-яка підготовка до операції». 1940.07.26 П’ятниця. СРСР. За відомостями НКІС на 26 липня, з Румунії на батьківщину повернулися 149974 бессарабців.
  • 1940.07.30. Вівторок. СРСР. Усього за період з 8 до 30.07.1940 на новому радянсько-румунському кордоні зафіксовано 13 випадків порушення кордону румунськими солдатами; радянськими прикордонниками затримані 17 румунів і 1 убитий.
  • 1940.07.31. Середа. СРСР. Одеса. Підписано радянсько-румунську угоду про передачу СРСР до 25.08.1940 р. 175 паровозів і 4375 вагонів, що були угнані до у Румунії при евакуації Бессарабії.
  • 1940.08.02. П’ятниця. СРСР. Москва. Рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР утворена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка. До її складу увійшли Григоріопольський, Дубосарський, Каменський, Рибницький, Слободзєйський, Тираспольський р-ны Молдавської АРСР і Бельцкий, Бендерский, Кишинівський, Кагульський, Оргеєвський, Сорокський повіти Бессарабії. Інші 8 районів колишньої Молдавської АРСР, а також Аккерманський і більша частина Ізмаїльського та Хотинського повітів Бессарабії, населені переважно українцями, увійшли до складу УРСР.

У той самий день Указом Президії Верховної Ради СРСР до складу УРСР було включено Північну Буковину, перетворену у Чернівецьку область. До території області також увійшли окремі райони Північної Бессарабії (сучасні Хотинський, Кельменецький і Сокирянський та частина Новоселицького).

  • 1940.08.03. Субота. СРСР. Москва. Постанова VII сесії Верховної Ради СРСР про прийняття до складу СРСР Литовської й Молдавської РСР та включення Північної Буковини до складу УРСР.
  • 1940.08.10. Субота. РУМУНІЯ. Бухарест. Новим послом Румунії в СРСР призначений Г. Гафенку, що змінив на цьому пості Девідеску.
  • 1940.08.14. Середа. СРСР. Москва. ЦК ВКП(б) перетворив Молдавську обласну парторганізацію в Комуністичну партію (більшовиків) Молдавії — КП(б)М.
  • 1940.08.15. Четвер.  СРСР. Москва. Указами Президії Верх. Ради СРСР на території Молдавської РСР, Чернівецької області, Аккерманського, Ізмаїльського й Хотинського районів УРСР відновлена дія радянських законів про націоналізацію землі, банків, залізниць, водного транспорту, великих і середніх промислових та торговельних підприємств, засобів зв’язку й ліквідацію поміщицького землеволодіння.
  • 1940.08.21. Середа. СРСР. Москва. Постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про заходи щодо Бессарабії й Північної Буковини».
  • Вересень 1940. У Румунії встановлена диктатура Антонеску.
  • 1940.09.01. Неділя. СРСР. Москва. Наказом НКВС СРСР сформоване Управління прикордонних військ НКВС Молдавської РСР.
  • 1940.09.02. Понеділок. СРСР. Молдавська РСР. Почала роботу радянсько-румунська технічна комісія з визначення збитків і руйнувань, завданих румунською армією при відході з Бессарабії й Північної Буковини (з радянської сторони голова — полк. В. Болознєв, з румунської — ген. Карлаонц). [Члени комісії побували вosvob4 містах Кишинів, Рені, Бєльці, Чернівці й Ліпкани. У ході переговорів радянська сторона зажадала від Румунії відшкодування збитків й оплати всіляких документів фінансового характеру за травень-червень 1940 р. на загальну суму 2601 млн лий. Румунська сторона, як правило, вказувала на необґрунтованість радянських претензій і висувала власні контрпретензії].
  • 1940.09.06. П’ятниця. РУМУНІЯ. Бухарест. Король Румунії Кароль II відрікся від престолу на користь сина Міхая I, передавши управління державою ген. Й. Антонеску, і виїхав в еміграцію, у Швейцарію.
  • 1940.09.15. Неділя. РУМУНІЯ. Бухарест. Уряд Й. Антонеску надіслав до Берліну прохання про направлення до Румунії військової місії Німеччини.
  • Жовтень 1940. Германські війська уведені в Румунію.
  • 1940.10.08. Вівторок. РУМУНІЯ. Бухарест. Марш. Й. Антонеску надіслав прохання А. Гітлерові про уведення до Румунії кількох військових з’єднань германської армії «для захисту нафтоносного району Плоєшті й навчання румунських військ».
  • 1940.10.12. Субота. РУМУНІЯ. За запрошенням марш. Й. Антонеску в країну уведені германські війська ген. Г. Ганзена (25 тис. чол), що взяли під контроль всі нафтові родовища країни.
  • 1940.10.13. Неділя. НІМЕЧЧИНА. Берлин. Міністр закордонних справ І. Риббентроп у своєму листі Й. Сталіну пояснив дії Німеччини у угорсько-румунській суперечці необхідністю недопущення розширення сфери війни на Балкани й стверджував, що германо-італійські гарантії Румунії зовсім не спрямовані проти СРСР.
  • 1940.10.16. Середа. РУМУНІЯ. Бухарест. Уряд Й. Антонеску погодилося примкнути до Потрійного пакту Німеччини, Італії і Японії.
  • 1940.10.29. Вівторок. СРСР. Унгени. Відповідно до рішення уряду СРСР про передачу Румунії озброєння, військового майна й будівельних матеріалів, залишених румунською армією на території Бессарабії й Північної Буковини, на радянську територію були пропущені 3096 румунських солдатів, 202 офіцери й 218 залізничників.
  • 1940.10.30. Середа. НІМЕЧЧИНА. Берлин. Звернення А. Розенберга до Б. Муссоліні (Італія) і марш. Й. Антонеску (Румунія) із пропозицією «активізувати націонал-соціалістичні дослідження» в області «єврейського питання».
  • Листопад 1940. «Останнім часом оперативна обстановка на кордоні Союзу РСР із Румунією ускладнилася»
  • 1940.11.04. Понеділок. СРСР. Москва. Указом Президії Верховної Ради СРСР установлено новий кордон між УРСР і МРСР, після чого територія МРСР склала 33,7 тис. кв. км із населенням близько 2,7 млн. чоловік (з них 2/3 молдавани).
  • 1940.11.05. Вівторок. СРСР. Москва. Доповідна записка начальника прикордонних військ НКВС ген-л. Соколова заступнику наркома внутрішніх справ ген-л. І. Масленнікову про обстановку на радянсько-румунському кордоні: «… Останнім часом оперативна обстановка на кордоні Союзу РСР із Румунією ускладнилася. Відзначено випадки посиленого перекидання на територію Бессарабії агентів германської й румунської розвідок. Прибуття німецьких військ і постійне їхнє дислокування на території Румунії вимагають значного посилення охорони кордону, у зв’язку із чим вважаю за необхідне ввести до штату прикордонних загонів НКВС Молдавської РСР додатково три лінійні застави… Крім цього сформувати дев’ять резервних застав».
  • 1940.11.10 Неділя. СРСР. Унгени. Відповідно до рішення уряду СРСР про передачу Румунії озброєння, військового майна й будівельних матеріалів, залишених румунською армією на території Бессарабії й Північної Буковини, через КПП було вивезено у Румунію 20 ешелонів у складі 321 критого вагона й 471 платформи з вантажем.
  • 1940.11.12-13. Середа — Четвер. НІМЕЧЧИНА. Берлин. Візит наркома іноземних справ СРСР В. Молотова і його переговори з А. Гітлером. На докори А. Гітлера й І. Риббентропа в тім, що захоплення Радянським Союзом Північної Буковини є порушенням германських-німецьких-радянсько-германських домовленостей, В. Молотов відповідав, що Буковина стала тою останньою ланкою, якої не вистачало Радянському Союзу для об’єднання всіх українців в одну державу. І переходячи в контратаку, радянський нарком заявив, що рік назад у секретному протоколі Радянський Союз дійсно обмежував свої вимоги тільки Бессарабією. Однак «у сучасній ситуації… Германія повинна зрозуміти зацікавленість росіян і в Південній Буковині. Але Росія не одержала відповіді й на цей запит. Замість цього Німеччина гарантувала цілісність всієї території Румунії, повністю зневажаючи планами Росії стосовно Південної Буковини». Паруючи, Гітлер з роздратуванням відповів високому гостеві, що «навіть якщо тільки частина Буковини залишиться за Росією, те й це буде значною поступкою з боку Німеччини». Далі він нагадав, що «відповідно до усної угоди колишня австрійська територія повинна увійти до германської сфери впливу».
  • 1940.11.15. П’ятниця. СРСР. Кишинів. Повідомлення начальника прикордонних військ НКВС МРСР ген-м. В. Хоменка про масову висилку румунською владою на КПП м. Унгени осіб єврейської національності під виглядом бессарабських біженців.
  • 1940.11.22. П’ятниця. СРСР. Кишинів. Припинила роботу радянсько-румунська технічна комісія з визначення збитків і руйнувань, завданих румунською армією при відході з Бессарабії й Північної Буковини (працювала 2.09 — 22.11.1940 р.). У ході переговорів була досягнута домовленість про суму збитку, завданого жителям Бессарабії, в 265703807 леїв.
  • 1940.11.28. Четвер. РУМУНІЯ. Бухарест. Уряд Румунії відмовилося відшкодовувати збиток, завданий жителям Бессарабії, пославшись на те, що СРСР не вимагав цього у своїх нотах.

За публікацією сайту «Хронос».

Переклад на українську та примітки – сайт «Гвіздівці»


[1] НКІС – Народний комісаріат іноземних справ

[2] КОВО – Київський особливий військовий округ

[3] НКО – Народний комісаріат оборони.

[4] РСЧА – Робітничо-селянська Червона армія.

[5] НКШС – Народний комісаріат шляхів сполучення.

[6] ВПС – Військово-повітряні сили.

[7] «сс» — позначення «цілком таємно»

[8] фольксдойче – етнічні німці, які проживають за межами Німеччини

[9] НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ

[10] «ск» — стрілецький корпус

[11] «кк» — кавалерійський корпус

[12] ТАРС – Телеграфна агенція Радянського Союзу.

[13] ПДБР – повітряно-десантна бригада

[14] сп – стрілецький полк.

[15] ЦК КП(б)У – Центральний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України

[16] с. Валя-Маре нині відноситься до Унгенського району Молдови.

[17] с. Ст. Бедраж нині відноситься до Єдинецького району Молдови

[18] РНК УРСР – Рада народних комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки.

_____________________________________________________________

 

Публікація — липень 2013 р.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

2 комментария к “Прутський похід 1940 року”

  1. не без недоліків — як у нас завжди, але спрацювали чітко.

  2. ну а зачем руынам все-таки отдали оружие? Это было не правильно

Залишити коментар