Наш сайт вже публікував матеріал про кадастрові номери земельних ділянок (стаття — Перевірте свої держакти на землю: чи є там кадастровий номер?). У продовження цієї теми публікуємо статтю адвоката Кучерявого О.П., яку він підготував для нашого сайту.

З 10.12.2009 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю». У відповідності до цього Закону статтю 377 Цивільного кодексу країни (далі — ЦК) викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 1 січня 2010 року. Частиною 2-ою цієї статті встановлено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно з вимогами ст. 638 ЦК, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні (наявність того ж самого кадастрового номеру) або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пунктів 1.5, 5.1 Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.02.2010 року N 168, кадастрові номери присвоюються усім земельним ділянкам незалежно від форм власності. Формування кадастрових номерів земельних ділянок, які на момент набрання чинності цим наказом надані у власність (користування) та не мають кадастрових номерів, здійснюється територіальними органами Держкомзему.

Згідно з нормою статті 110 Земельного кодексу України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження і обтяження в обсязі, передбаченому законом або договором. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження чи обтяження. Відповідно до вимог частини другої статті 111 ЦК обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором. Відомості про такі обмеження та обтяження мають бути зазначені у свідоцтвах про право на спадщину.

Але діюча Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Мінюсту України від 03.03.2004 N 20/5 не передбачає обов’язку нотаріусів перевіряти відсутність або наявність обмежень чи обтяжень за даними Державного земельного кадастру та зазначення таких відомостей в свідоцтвах про право на спадщину. Така обставина може викликати у майбутньому значні проблеми у спадкоємців. Напевне, що Мінюстом буде внесено відповідні зміни до Інструкції, але громадянам, які оформляють право спадщини на земельні ділянки рекомендую цікавитися цим моментом у нотаріусів.

Підготовлено по матеріалах листування Української нотаріальної палати і Міністерства юстиції України.

Адвокат Кучерявий О.П. для сайту «Гвіздівці»

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар