(список викладено за алфавітом)

Бойко Іван Васильовичколишній депутат Верховної Ради Української РСР і України.  Народився 24 квітня 1950 року в с. Гвіздівці, українець, освіта вища, інженер-механік, закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу, Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. 18 березня 1990 року був обраний народним депутатом УРСР 1-го скликання. 

Бучко Володимир Михайлович — видатний радянський і український залізничник

Ведеш Василє (рум. — Vasile Vedeş; укр. — Видиш Василь Олександрович) – румунський скульптор, художник. Народився 5.01.1915 р. в с. Гвіздівці, на початку 30-х років ХХ-го ст. уїхав на навчання в Румунію (час і місце початкового художнього навчання не відомі). У 1950 р. закінчив скульптурне відділення Інституту образотворчих мистецтв «Грігореску» (Institutul de Arte Plastice «Nicolae Grigorescu») в м. Бухаресті. Викладач, професор Художньої вищої школи (ліцею) ім. Дімітру Кукліна в румунському м. Галаці (Liceul de Artă «Dimitrie Cuclin»). З 1965 року — член румунської спілки скульпторів (U.A.P. — Uniunea Artiștilor Plastici din România). Автор багатьох монументальних творів у Румунії. Помер 21.11.1998 р. у м. Галаці

Відаш (Видиш) Лідія Михайлівна (2.05.1948 — 24.07.2012), відома радянська, українська естрадна співачка. Перша виконавиця пісень Володимира Івасюка: «Я піду в далекі гори», «Казка гір», «Відлуння твоїх кроків», «Каштани». Заслужена артистка України.

Гангал Ігор Іванович — відомий український військовий хирург.  В 1993 році закінчив Чернівецький медичний університет, 1-й факультет Української військово-медичної Академії. На цей час — начальник відділення рентгенкардіоваскулярної хірургії ГВКГ, полковник медичної служби.

Гевліч Анатолій Тимофійович (5.05.1932 — ____) – директор Гвіздовецької школи протягом 35-ти років, почесний громадянин села Гвіздівці (рішення сільської ради № 86 від 7.08.2007 року). Народився в селі Штепівка Лебединського району Сумської області. У 1941 році став круглим сиротою. З 1949 до 1953 року навчався в Лебединському педучилищі. 19 серпня 1953 року прийнятий вчителем математики 5-6 класів в Коболчинську семирічну школу. 2 жовтня 1954 року призваний на службу до лав Радянської армії. У 1956 році одружився. 1 грудня 1957 року прийнятий вчителем математики 5-7 класів Вітрянської школи. З того ж року заочно навчається у Чернівецькому державному університеті, який закінчив у 1963 році. 29 серпня 1959 р. прийнятий вчителем фізкультури та математики в Коболчинську семирічну школу. 13 жовтня 1961 року переводиться в Ожівську восьмирічну школу директором школи. 1 вересня 1966 року призначений директором школи в селі Гвіздівці.

Грушецький Семіон (Семен) Спиридонович (17.11.1897 — 25.11.1981) – учасник Хотинського повстання, згодом, в часи румунської окупації – керівник підпільної комуністичної організації (1929-1931, 1941). В 1940 р. і 1944 рр. — перший голова Гвіздовецької сільської ради.

Грушецький Микола Семенович (14.12.1922 – 24.06.1970) – видатний працівник органів юстиції СРСР.

Каськів Владислав Володимирович – український політик, колишній народний депутат України, колишній голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.

Костриж Віктор Семенович (30. 10. 1949 — с. Гвіздівці – 10. 07. 2007, м. Барселона, Іспанія) – диригент, педагог, музично-громадський діяч. Закінчив Львівську консерваторію (1975; кл. М. Колесси), відтоді – головний диригент Ворошиловградського (нині – м. Луганськ) симфоничного оркестру; 1981–82 – диригент Державних симфонічних оркестрів України (Київ), 1983–88 – Таджикистану (Душанбе). 1988–91 – викладач Чернівецького музичного училища. Від 1992 – організатор, художній керівник і головний диригент симфонічного оркестру Чернівецької філармонії; водночас, з 2003 – доцент кафедри музики Чернівецького університету. Серед учнів – В. Бондаренко, Я. Осипенко. Гастролі у країнах СНД, Польщі, Румунії, Австрії, Німеччині, Італії. Створив низку концертних програм різних стилів і епох, з-поміж яких багато власних перекладів й оркестровок. Здійснив оркестровки низки класичних творів, серед яких найвідоміша – кантата «Ґлорія» А. Вівальді. Заслужений діяч мистецтв України (1994), лауреат Чернівецької обласної літературно-мистецької премія ім. С. Воробкевича (1996). почесний громадянин села Гвіздівці (рішення сільської ради № 89 від 7.08.2007 року. (Літ.: Повернення / [інтерв’ю з В. Кострижем] // Свобода слова. 2006, 7 груд.; Мафтуляк М. Він був красенем не тільки ззовні // Дністр. зорі. 2007, 4 серп. Інформацію зібрав Т. В. Сулятицький)

Кучерява Галина Феодосівназаслужена вчителька України, почесна громадянка села Гвіздівці (рішення сільської ради № 88 від 7.08.2007 року)

Кучерявий Петро Парфенійович (Порфирович) – почесний співробітник МВС СРСР, кавалер ордену Червоної Зірки.

Лісогор Катерина Іванівна (10.1920 – 2006) – перший директор Гвіздовецької 4-х класної школи, заслужений вчитель Української РСР.

Мартинюк Микола Васильович — 25 вересня 1940 року народження, народився у с. Гвіздівці. Після закінчення середньої школи навчався у Чернівецькому залізничному училищі № 1. У 1959 році був призначений помічником машиніста у паровозне депо «Чернівці». Три роки служив у залізничних військах Радянської Армії. Працював машиністом паровоза, тепловоза, з 1968 року — водив локомотиви. Очоливши молодіжний екіпаж, задумав і реалізував економічно ефективну ідею — меншою кількістю тепловозів, перевезти більше вантажів. На практиці довів, що тепловозами можна водити поїзди на 400–700 тонн важчі, ніж передбачено нормою. Лише за рік його екіпаж провів 80 великовагових поїздів і перевіз 40 000 вантажу понад план за що був удостоєний звання «Почесний залізничник України». Член ради наставників Буковини. Голова профкому цеху експлуатації (впродовж 15 років). Делегат з’їзду залізничників України. Кавалер орденів Леніна та Трудового Червоного Прапора. Також був нагороджений медаллю «За трудову доблесть», знаком «Переможець соцзмагання» 1973 року, нагрудним знаком «Ударник комуністичної праці», золотою медаллю ВДНГ СРСР. Відомості — Мартинюк Микола Васильович // Вони прославили Буковину. — Вижниця: Черемош, 2010.- С. 310; – Юхім Гусар. Мартинюк Микола Васильович // «Вікіпедія».

Мартофляк Олександр Петрович — військовий вчений Академії Генерального штабу РФ. Народився в 1965 році в с. Гвіздівці. Закінчив Смоленське вище зенітне ракетне інженерне училище (1982), Військову академію протиповітряної оборони Сухопутних військ Російської Федерації (1998). Військову службу проходив у військах Московського військового округу. З 2001 року на викладацькій роботі. З вересня 2008 року докторант Військової академії Генерального штабу ЗС РФ. Досліджує проблеми організації стратегічних дій у повітряно-космічному просторі.

Мафтуляк Михайло Васильович народився 4.09.1934 в с. Гвіздівці, помер 4.03.2018 р. в м.Сокиряни — відомий музикант (акардеоніст, піаніст), диригент, педагог, композитор, автор багатьох пісень та інших вокальних творів, член Національної Всеукраїнської спілки композиторів України, член Асоціації хорових диригентів, заслужений працівник культури України, багаторічний директор Сокирянської музичної школи, художній керівник і диригент аматорського Народного камерного хору «Гроно» та жіночого вокального ансамблю «Мелодія», почесний громадянин села Гвіздівці (рішення сільської ради № 85 від 7.08.2007 року) і міста Сокиряни. Похований у с. Гвіздівці.

Михалевич Єлевферій Єлісейович  (1851 — 1901). Народився у с. Гвіздівці.  Священослужитель, кандидат богословія, історик-дослідник, викладач і інспектор Кишинівської духовної семінарії, священик Кишинівського кафедрального собору (1896-1901). Статський радник. Нагороджений  орденами і медалями Російської імперії.

Озерянський Лампадій Антонович (1848 — 1901) — з 1882 до 1901 року священик Гвіздовецької церкви. Місіонер, просветитель.

Попеза Василь Федоровичколишній голова колгоспу імені Котовського, почесний громадянин села Гвіздівці (рішення сільської ради № 83 від 7.08.2007 року)

Смірнов Павло Леонтійович – один з перших директорів Гвіздовецької 7-ми річної школи (1947 — 1952 р.)

Стефанюк Василь Петровичмузикант (скрипаль), колишній вчитель музики Гвіздовецької середньої школи, організатор і керівник сільського ансамблю «Буковинка», відмінник освіти України, нагороджений орденом «Знак пошани», почесний громадянин села Гвіздівці (рішення сільської ради № 84 від 7.08.2007 року)

Холдєвіч Михайло Іванович (1877 р.н., помер приблизно 1946 р.). Священик Гвіздовецької церкви з 1902 р. до 1944 р., за винятком 1913 р. В 1906 і 1907 роках був обраний виборцем депутатів у Державну думу Російської імперії. Займався просвітницької та благодійною діяльністю, спасав гвідівчан від розправи румунських окупантів під час Хотинського повстання і Великої Вітчизняної війни.

Чорна Галина Леонтіївна — медпрацівник, почесна громадянка села Гвіздівці (рішення сільської ради № 87 від 7.08.2007 року) 

________________________________________________

Примітка: окремі персональні дані окремих сучасників зазначені, як такі, що вже були раніше розміщені у інших загальновідкритих джерелах. Відомості — такі, які відомі. При знайденні помилок просимо повідомляти адміністратору сайту за адресою, що зазначена на сторінці «Контакти», або в коментарях під цією публікацією.

Оновлення відомостей — 17.10.2018 р.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар