admin on 28th Декабрь 2010

У Центральній Африці вчені знайшли цвинтар інопланетних прибульців, похованих, принаймні, 500 років тому! «У могилах перебуває не менш 200 тіл. Вони, напрочуд, добре збереглися. Зараз ми намагаємося з’ясувати, звідки вони з’явилися на Землі, і що їх тут убило, — заявив у листопаді 2009 року журналістам у місті Кігалі (Руанда), швейцарський антрополог доктор Уго Деті.»

Команда антропологів виявила загадковий цвинтар під час дослідження руандійських джунглів, — повідомляє Weekly World News. Спочатку вчені припустили, що наткнулися на останки древнього поселення, але розкопки показали, що людьми і їхнім побутом тут і «не пахне».

«Всі могили виявилися «братніми»: у кожній з них перебувало по п’яти тел. Ріст у істот виявився досить пристойний — близько 7 футів (приблизно 2 м 13 см), — поділився інформацією Деті. — Голови непропорційно великі та повна відсутність рота, носа й очей! Я припускаю, що вони спілкувалися один з одним телепатично й переміщалися по місцевості як кажани, за допомогою якогось біологічного радару».

Антрополог також припустив, що прибульці були частиною інопланетного десанту, який після висадження на Землю, зштовхнувся зі смертоносним вірусом. Можливо, інопланетяни не мали імунітету до земних хвороб і могли загинути навіть від звичайного ОРЗ.

«Разом з тим, деякі з них повинні були вижити й полетіти, оскільки ми не знайшли на околицях ні космічного корабля, ні навіть його уламків, — додає доктор Діти. — Звичайно, наші розкопки ще тривають, і які сюрпризи чекають нас спереду — не відомо».

«Учені поки відмовляються назвати координати місця, де перебуває цвинтар прибульців, посилаючись на те, що до нього відразу ринуться юрби шукачів пригод. Проте, вони обіцяють, що, коли їхня робота буде закінчена, точне місце розташування цвинтаря буде доведено до громадськості. Наше відкриття, можливо, змінить уявлення про світ, у якому ми живемо, — пообіцяв доктор Деті».

Як показує практика, учені регулярно знаходять дуже дивні древні мумії й кістяки, приналежність яких до людського роду досить сумнівна. Гіпотези, що пояснюють їхнє походження, різноманітні, але більшість фахівців сходяться в думці, що це або древні генетичні виродки, або інопланетяни!

Ще раніше стали відомі поховання таємничого племені дропа, що можливо, ще живуть у гірських районах Китаю. На рубежі 1937-1938 років у важкодоступному районі гір Байан-Кара-Ула, розташованих на границі Тибету й Китаю, експедицією під керівництвом професора Пекінської академії наук Чи Пу Тея в одній зі скель були виявлені крихітні печери, що нагадують стільники величезного вулика. У них перебували тендітні, зростом не вище 130 сантиметрів, кістяки з непропорційно великими головами й тонкими кінцівками. Ретельне їхнє вивчення дозволило вченим припустити, що навколишні скелі — це древній цвинтар, а маленькі печери — могили — останнє пристановище 716-ти мертвих інопланетян.

У печерах збереглися також малюнки Сонця, Землі, Місяця і якоїсь невідомої сучасним астрономам планети, від якої, плавним вигином обходячи Сонце, тягнеться ланцюжок крапок розміром з горошину. Цей ланцюжок упирається в Землю, як би відзначаючи кінцевий пункт міжзоряного перельоту прибульців.

Крім того, тут же були виявлені і якісь дивні керамічні диски діаметром близько 30 сантиметрів і товщиною 8 міліметрів. У центрі їх був отвір. Від центра до краю диска йшла спіралевидна доріжка із дрібними незрозумілими значками. Аналіз показав, що колись ці диски були під впливом сильного магнітного поля. А коли диск зважували, відбулося щось дивне: ваги були з’єднані із самописом, і протягом доби апарат виводив хвилясту криву, тобто диск сам собою зменшував і збільшував власну вагу.

На початку 60-х років минулого століття інший китайський професор — Цум Ум Нуй — зробив частковий переклад написів на дисках. Але й цього було досить, щоб зрозуміти, що колись давним-давно група інопланетних істот, що називали себе «дропа», зробила в районі Байан-Кара-Ула змушену посадку й не змогла знову злетіти. Залишившись у цьому суворому краї, прибульці боролися за життя, але, зрештою, усі вимерли.

Цум Ум Нуй домігся дозволу на публікацію розшифрованих текстів. Однак робота професора за назвою «Історія космічних кораблів, що існували 12 тисяч років тому» викликала на його адресу град критики й знущальні глузування. Розсерджений дослідник емігрував у Японію, де незабаром помер. А сенсаційні знахідки в метушні й хаосі «культурної революції» розсіялися по різних сховищах і музеях Китаю.

У цей час, завдяки німецькому археологові Вальтерові фон Мольтке, переклад написів на дисках врятований від забуття. Нещодавно він почав чергову експедицію в Китай.

«У зробленому в 1962 році перекладі говориться про історію плем’я дропа, етнічних меншостей, що майже зникли ще до 1947 року, — розповідає фон Мольтке. — Таємничі написи повідали, що рідна планета дропа розташована біля Сіріуса і їхніх попередників вчинили на Землю дві подорожі — близько 20 тисяч років тому й в 1014 році. Під час останньої місії корабель розбився, і прибульці, що вижили, не змогли покинути нашу планету. Так і виникло плем’я дропа».

У результаті тривалих пошуків Мольтке вдалося розшукати розсіяні по різних китайських музеях кістяки інопланетян. Археолог зробив знімки скам’янілого кістяка вождя, ріст якого виявився 117 сантиметрів. Його дружина була на 12,5 сантиметрів нижче.

Мольтке вважає, що, принаймні, 12 з 716 кістяків мали пряме відношення до перших космічних колоністів: вони відрізнялися від інших більш низьким зростом, більшого розміру черепами й очними западинами. На нозі одного з них були явні сліди хірургічної операції, проведеної, найскоріше за все, за допомогою лазера…

До наших днів загадкове плем’я дропа не збереглося, однак цілком імовірно, що останні його представники ще живуть десь у важкодоступних гірських районах Китаю.

Численні скептики з світу науки, як правило, намагаються заперечити висновки фахівців з приводу тої або іншої «інопланетної» знахідки. Так, дотепер не вщухають запеклі суперечки, зв’язані зі знаменитою мумією, виявленою в одній з давньоєгипетських гробниць. Дослідження показали, що вона не належить людині! Мумія мала широкий рот без язика, у неї не було ні носа, ні вух, а ріст становив приблизно два з половиною метра.

Археолог Гастон де Віллар з’ясував, що вік мумії становив біля чотирьох тисяч років. «Він був похований як єгипетський вельможа — ретельно муміфікованими й оточеним належними слугами, їжею й предметами мистецтва, призначеними для загробного життя. Але, як ми з’ясували, не всі навколишні знахідки, предмети належать єгипетській або взагалі земній культурі. Наприклад, серед знахідок є круглий полірований металевий диск, вкритий дивними письменами, костюм з металу із залишками чогось, що нагадує пластикове взуття, і безліч кам’яних табличок, заповнених зображеннями зірок, планет і дивних машин.

Усипальниця, де була виявлена дивна мумія, теж виглядає незвичайно. Похоронний покій зроблений у невідомий в давнину спосіб. Камінь буквально вирізаний зі скелі так, що стіни залишилися рівними, як полірований мармур. Створюється враження, начебто його різали лазером. До речі, і поверхня каменю оплавлена. Гробниця прикрашена субстанцією, що нагадує свинець. Ми не змогли визначити, що це за матеріал».

Де Віллар дійшов висновку, що мова, можливо, іде про інопланетянина, який вмер на Землі й був похований єгиптянами. На користь цієї гіпотези говорять і картини на кам’яних табличках, що зображують якусь фантастичну машину, що пересувається повітрям.

Ще одну «інопланетну мумію», вік якої приблизно сходить до часів закінчення останнього льодовикового періоду, недавно виявили турецькі спелеологи. Труп муміфікованої людиноподібної істоти спочивав у саркофазі, зробленому, як спочатку вважали вчені, із кришталю.

Ріст прибульця при житті не перевищував 1 метра 20 сантиметрів. У нього збереглася ясно-зелена шкіра, чоловічі статеві органи, а з боків велики прозорі крила, як у комахи або в… ельфа з казки!

«Незважаючи на настільки незвичайну зовнішність, — говорить археолог Салимо Тернсамбей, — істота більш схоже на людину, ніж на якусь тварину. Ніс, губи, вуха, руки, ступні, нігті істоти дуже схожі на людські. Тільки очі різко відрізняються від наших. Розміром вони в три рази більше, ніж у людей, і зовсім безбарвні, як у плазуючого».

До того ж біологи й медики заявляють, що не можуть із повною впевненістю стверджувати, що тіло істоти абсолютно мертве. Можливо, воно перебуває в сплячці й коли-небудь прокинеться.

Що ж стосується саркофагу, то він дослідникам тільки на перший погляд здався кришталевим. Насправді, після ряду експериментів, фахівці прийшли до висновку, що він виготовлений з надзвичайно міцного мерехтливого кристалічного матеріалу, незнайомого землянам.

Переклад з MIGnews.com.ua

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1 коментар к “Поховання інопланетян?”

  1. І що будемо робити?

Залишити коментар