За останні роки особливої актуальності набула проблема застосування пестицидів та інших агрохімікатів у сільському господарстві і дослідження наслідків впливу їх на природу та здоров’я людини.

Щорічно на поля планети вносять близько 400 млн. т. мінеральних добрив, понад 2 млн. т. хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. Циркуляція токсичних речовин, що надходять із засобами хімізації у ґрунт, воду, атмосферу, трофічні ланцюги призводить до забруднення біосфери та погіршення її якості. Надмірне використання мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних препаратів разом з промисловим забрудненням ще більше ускладнює екологічну ситуацію в Україні, знижує відтворювальну здатність біосфери та екологічну стійкість агроландшафтів.

За сучасних соціально-економічних умов України актуальності набула проблема застосування пестицидів в агротехнологіях. Пестициди – це токсичні (тобто – отруйні) речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для боротьби з організмами, які шкодять оброблюваним сільськогосподарським культурам і (або) запасам сільськогосподарських продуктів, для зниження небажаної рослинності, збудників хвороб і переносників захворювань тварин і рослин, а також для регулювання розвитку організмів.

Згідно з Законом України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 року, пестициди – це отруйні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. Агрохімікати ж визначаються Законом як органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції. Простіше кажучи, пестициди – всі ті хімікати, що використовуються для знищення шкідників, а агрохімікати – добрива, що використовуються для хімічної меліорації ґрунтів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щорічно реєструється понад 1,5 млн. випадків отруєнь людей пестицидами. Найбільший ступінь впливу цих речовин, на думку експертів, є на найбільш уразливі верстви населення – частину сільського населення і міського населення з невеликими доходами, жінок, дітей.

Використання пестицидів обумовлено необхідністю збереження врожаю сільськогосподарських культур, тому їх вносять в агроценози, і таким чином пестициди безперервно циркулюють в навколишньому середовищі. Циркуляція пестицидів обумовлена їх фізико-хімічними властивостями і умовами середовища, в яке вони потрапляють. Небезпеку несуть не тільки діючі речовини препаратів, але і продукти їх метаболізму.

Відомо, що пестициди впливають на навколишнє середовище і екосистеми, призводячи до скорочення біорізноманіття, особливо внаслідок знищення бур’янів і комах, які є важливими елементами харчового ланцюгу. Окрім цільового призначення, пестициди чинять також негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють з глобальними екологічними чинниками. Застосування пестицидів може призводити до таких негативних наслідків як зменшення біологічної продуктивності, порушення функціонування ґрунтових мікробіоценозів, накопичення залишків пестицидів і їх похідних у поверхневих водних джерелах та ґрунтових водах, перешкоджати відновленню родючості, зменшення харчової цінності сільськогосподарської продукції тощо. Інтенсивність шкідливого впливу залежить від технології застосування пестицидів, способів обробки ґрунту або рослин. В ґрунті відбувається ряд процесів, що зменшують вміст у ньому агрохімікатів. Це біохімічне руйнування препаратів, перехід у рослину, випаровування в атмосферу, винос поверхневим і внутрішньо ґрунтовим стоком, фотохімічне руйнування, поглинання і трансформація ґрунтовими організмами. Сукупність цих процесів визначає стабільність агрохімікатів у ґрунті. Пестициди адсорбуються частинками ґрунту та гумусу, накопичуються в ґрунтових організмах, руйнуються хімічним чи біологічним шляхом, просочуються до рівня ґрунтових вод.

Висока стійкість пестицидів до розпаду є важливою передумовою їхньої міграції за профілем ґрунту, а також у суміжні середовища (рослини, повітря, воду), що становить небезпеку для природних біогеоценозів і, відповідно, існування людини. Тому екологічно важливо оцінити сучасний стан забруднення ґрунту залишками пестицидів. Пестициди, що потрапили на поверхню ґрунту, можуть вимиватися в більш глибокі горизонти й ґрунтові води, надходити у водойми з поверхневим стоком, у друге з’являтися на поверхні ґрунту при капілярному піднятті ґрунтових вод або при оранці з оберненням пласту, переходити в атмосферне повітря в результаті випаровування або з пилом при вітровій ерозії ґрунту, через рослини мігрувати в організм тварин і людини.

Крім того, пестициди мають негативний вплив на здоров’я людини, як в результаті прямої дії так і опосередковано внаслідок накопичення залишкових кількостей в сільськогосподарських продуктах і питній воді. Пестициди створюють вагому еколого-гігієнічну проблему, також тому що підвищують ризик захворювання всього населення, в тому числі й дітей. Вченими доведений достовірний зв’язок між інтенсивністю застосування пестицидів та підвищенням захворюваності дітей, включаючи випадки вроджених аномалій. Літературні джерела вказують на підвищену чутливість молодого організму до дії пестицидів, особливо в ранні періоди життя. Як показують результати епідеміологічних досліджень, під впливом пестицидів підвищується частота таких захворювань, як хронічний отит, фарингіт, захворювання мигдаликів та аденоїдів, бронхіальна астма, нефрит, нефроз, вроджені аномалії серця та систем кровообігу.

Особливо небезпечною є дія пестицидів на організм вагітної жінки, оскільки вони завдають негативного впливу на розвиток плоду, цим самим порушуючи процес відтворення та збагачення генофонду України. При попаданні пестицидів в організм вагітної може відбуватися пошкодження генетичних, імунних та інших систем організму. Вагітність у таких жінок у 3 рази частіше ускладнюється токсикозом, збільшується число спонтанних абортів, частіше відбуваються передчасні пологи, мертвонароджуваність, аномалії розвитку плоду.

Враховуючи такий негативний вплив пестицидів на здоров’я людини, слід обмежити залучення вагітних до робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів і агрохімікатів.  В даний час у Генеральній угоді між Міністерством аграрної політики і продовольства України, галузевими об’єднаннями харчової і переробної промисловості та профспілкою працівників агропромислового комплексу на 2011-2013 роки (п. 7.20) передбачена заборона залучати жінок у дітородному віці до виконання робіт із застосуванням пестицидів чи отрутохімікатів. Проте така заборона повинна бути закріплена й на законодавчому рівні.

Таким саме шкідливим є використання гербіцидів. Застосування гербіцидів в останні роки набуло нечуваних розмірів. В основному це пов’язано з тим, що виробники сіліьгосппродукції і населення через бажання зменшити обсяг фізичної праці і її собівартість, все більше уходить від традиційних способів знищення шкідливих для сільськогосподарського виробництва рослин. І якщо можна зрозуміти крупних сільгоспвиробників, які дійсно при цьому економлять величезні кошти і їм все одне, що буде зі споживачами продукції, можна зрозуміти людей дуже похилого віку, які на своїй ділянці вже не здатні сапати бур’яни і вони не розраховують довго прожити, але не можна ні як зрозуміти людей молодого і середнього віку, які застосовують цю продукцію на власних ділянках, адже вони потім на лікування самих себе і своїх дітей (яке навряд допоможе) витратять набагато більше коштів, ніж отримали тої чи іншої вигоди від застосування пестицидів.

Численні виробники гербіцидів і пестицидів, рекламуючи свою продукцію, здебільшого зазначають, що вона є нешкідливою для тварин, корисних комах, для рослин, які безпосередньо обробляються, а також для людини. Та насправді, якщо для окремих тварин, птахів і комах з їх відносно короткою тривалістю життя це в деякій мірі є правдою, то щодо людини, багаторічних рослин, а також тварин і птахів з тривалою довжиною життя це є прямий обман. І пояснення цьому дуже просте: гербіциди і пестициди, як би правильно Ви їх не застосовували, навіть якщо вони у момент застосування та протягом декількох тижнів прямо не впливають безпосередньо на сільськогосподарську рослину, яку Ви обробляєте, те все одне накопичуються в її клітинах. Відповідно, Ви, а також тварини, птахи потім вживаєте ці пестициди у складі рослини і її плодів у їжу. Крім того, пестициди з кожним роком все більше накопичуються в грунті, в грунтових водах і знову і знову потрапляють до Вашого організму, накопичуються там і отруюють його. А на короткоживучих тварин, птахів і корисних комах вони впливають на генетичному рівні, з покоління в покоління, що може призвести до вкрай негативних наслідків, в том числі і для людини, адже від існування багатьох комах (наприклад – бджіл) в повній мірі залежить існування людства.

У всьому світі ведуться інтенсивні розробки нових препаратів з метою зменшення шкідливої дії пестицидів та гербіцидів на навколишнє природне середовище і людину. В останні роки розроблені нові, екологічно нешкідливі препарати, які повністю розкладаються в грунті на вуглекислий газ і воду. Тому в цьому питанні Україні слід переймати позитивний досвід Японії, США, Франції та інших передових країн, наприклад у напрямку використання пестицидів нового покоління, які розроблені на основі молочнокислих бактерій.

Україна підписала угоду про Асоціацію з Євросоюзом. Але, в ЕС (і не лише в ЄС) дуже обмежене або навіть категорично заборонене використання багатьох використовуваних в Україні гербіцидів, пестицидів та міндобрив. Наприклад,  в багатьох країнах світу повністю заборонене використання гербіциду гліфосат, який досі є найбільш використовуваним гербіцидом у світі. Це відбулося після того, як Всесвітня організація охорони здоров’я визнала його шкідливим для людини через те, що він може призвести до ракових захворювань.  Ми знаємо ці препарати від торгової марки «Раундап» («Roundup») та від інших торгових марок під різними назвами «Торнадо», «Лонтрел», «Ураган»,  «Гліфосфат», «Отаман», «Гліфошанс», «Рауль» та інші.

Екологічне (органічне) сільське господарство в різних його формах має давню традицію. Так, вже у 1924 році в Німеччині було запроваджено біологічно-динамічний спосіб ведення господарства.

Основна ідея екологічного сільського господарства є господарювання у відповідності з природою. Сільськогосподарське підприємство сприймається як організм зі складовими людина, тварина, рослина, земля. За методикою екологічного сільського господарства переслідується мета досягти закритий кругообіг поживних речовин на підприємстві, за власних баз кормів та поживних речовин, зберегти родючість ґрунтів та, особливе, відповідно до виду, ставлення до тварин.

На передньому плані знаходяться такі заходи:

  • відмова від захисту рослин на базі хімічно-синтетичних засобів, вирощування більш стійких сортів у відповідній сівозміні, застосування корисних комах, птахів та інших організмів, механічна боротьба з бур’янами (зрубувати та прополювати);
  • відмова від застосування мінеральних добрив, які швидко розщеплюються, застосування органічно зв’язаного азоту переважно у формі гною та компостів, сидеральне удобрення застосування натуральний засобів удобрення повільної дії;
  • догляд за родючістю ґрунтів через чітке управління вмістом гумусу;
  • різноманітна сівозміна з багатьма проміжними культурами;
  • відмова від використання хімічно-синтетичних регуляторів росту;
  • регламентована кількість худоби на одиницю площі;
  • годівля тварин переважно кормами власного виробництва, обмежене придбання кормів;
  • переважна відмова від антибіотиків.

Нормативні акти ЄС щодо екологічно сільського господарства

Постановою № 834/2007 від 28 червня 2007 року про екологічне/біологічне виробництво та маркування продуктів екологічного/біологічного виробництва визначено як потрібно виробляти сільськогосподарську продукцію та продути харчування, які позначаються як еко-продути. Постанова тісно пов’язана з базовими вимогами IFOAM, Міжнародного союзу рухів екологічного сільського господарства, який об’єднує близько 750 союзів та об’єднань у 100 країнах.

Постанова ЄС про екологічне сільське господарство захищає споживачів ЄС від ошуканства та нечесної конкуренції. Її стандартам повинні відповідати осі вироблені та продані еко-продукти.  Маркування продуктів харчування не повинне викликати оманливий ефект.

EU-Bio-Logo (Джерело: Комісія ЄС)

Державне біо-клеймо Німеччини (Джерело: BMELW)

З 1 липня 2010 Європейська Комісія запровадила новий логотип для позначення запакованих біо-продуктів харчування, які відповідають вимогам ЄС. Німецькі виробники можуть також додатково до ЄС-біо-логотипу використовувати німецьке біо-клеймо та позначеня приватних біо-союзів. Для третіх країн використання ЄС-біо-логотипу є факультативним. Додатково до ЄС-біо-логотипу можуть застосовуватись позначення походження у формі «Сільське господарство ЄС», «Сільське господарство не ЄС» (що мабуть буде застосоване до продукції з України і його будуть купувати більш обмежено).

Нормативні акти ЄС для екологічного сільського господарства мають приписи для виробників та переробників, як вони мають здійснювати процес виробництва і які речовини при цьому можуть використовуватись. Що не зазначено чітко у так званих «Позитивних списках», не може використовуватись у виробництві. Лише коли частка еко- складників становить щонайменше 95 %, продукт може маркований як «біо» або «еко».

Контроль

Еко-продукти, як і традиційні, піддаються загальним нормативним приписам щодо продуктів харчування та кормів і перевіряються передбаченими механізмами контролю. Країни-члени ЄС самостійно приймають рішення щодо системи контролю еко-продуктів, а саме чи здійснюють контроль державні установи, чи через приватну систему, яка контролюється державою. В Німеччині функціонує саме остання форма. Через федеративну структуру в Німеччині 16 установ з нагляду відповідають за 23 контролюючі пункти, які на сьогодні допущені, діють на ринку. Приватні контрольні пункти на місцях перевіряють та здійснюють нагляд за дотриманням нормативних актів ЄС для екологічного сільського господарства. Між підприємством, яке підлягає контролю, та контролюючим пунктом підписується договір про контроль. Підприємства зобов’язуються виконувати вимоги європейського законодавства, яким відповідають програми контролю стандартів відповідних контролюючих пунктів. Сільськогосподарські підприємства, переробники та імпортери щонайменше раз на рік перевіряються контролюючим пунктом, а за потреби й частіше.

Витрати на здійснення контролю несуть підприємства, які піддаються контролю. Інспекція це перш за все контроль процесів, які в окремих випадках доповнюються елементами контролю кінцевої продукції. Орієнтовано на ризики, вибірково і за обґрунтованої підозри беруться проби ґрунтів та рослин та здійснюється аналіз залишків.

Виробники та переробники повинні точно зазначати на яких площах, у яких будівлях і на якому устаткуванні здійснюється виробництво. Підприємства зобов’язані, усі засоби виробництва та вироблену продукцію, яка надходить на підприємство, на усіх рівнях переробки точно визначати та документувати. Усе, що продається підприємством, повинне також бути занесене у книги – що, скільки, куди. Таким чином, будуть відстежуватись еко-продуктів.

З січня 2010 року для пунктів контролю в Німеччині обов’язковим є детальні заходи забезпечення якості методів еко-контролю.

Еко-підприємства Німеччини

В кінці 2009 р. в Німеччині 21.047 сільськогосподарських підприємств вели екологічний спосіб сільського господарства на загальній площі 947.115 га., відповідає 5,7 % усіх сільськогосподарських підприємств та 5,6 % усіх сільськогосподарських угідь.

Більшість сільськогосподарських еко-підприємств об’єднані у союзи. Сюди відносяться Bioland і Demeter, найбільші та найдавніші об’єднання, Naturland, Biokreis, ECO-VIN-Bundesverband Ökologischer Weinbau, Gäa, Ecoland і Biopark.

Представники еко-союзів, харчової та переробної галузей і торгівлі заснували у 2002 р. «Союз екологічної харчової промисловості» (BÖLW), яка є найвпливовішою організацією всієї біо-галузі.

Регламенти біо-союзу в певній мірі є жорсткішими за вимоги ЄС для екологічного сільського господарства.

________________________________________

За публікаціями:

Олійник М.С. Використання пестицидів і агрохімікатів у сільському господарстві: правові проблеми. Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Красільнікова Тетянаа (Київ). Екологічні ризики і наслідки застосування пестицидів.

Сайт «ГМО-обзор»

Сайт «Німеччина аграрна для України»

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар