admin on 15th Февраль 2013

Про цигун, імовірно, у наш час чули якщо не всі, те більшість із тих, хто1317643117_1 хоч трохи цікавився коли-небудь саморозвитком, «нетрадиційними» методами оздоровлення, бойовими мистецтвами, зцілительством, тощо. Ця китайська дисципліна одержала сьогодні поширення по усьому світі. Перекладається слово «цигун», звичайно, як контроль подиху, дихальні вправи, мистецтво керування внутрішньою енергією.

Ієрогліф «ци» (у найпоширенішій зараз транскрипції, пхиньін: qi) означає повітря, подих, тонку енергетичну субстанцію, «прану», «пневму», тощо. «Гун» (gong) — роботу, працю, справу, мистецтво. Отже, — мистецтво подиху, робота з керування енергією.

Існує безліч видів цигуну, які можуть дуже сильно відрізнятися одне від одного, як за своїми цілями, так і за формою виконання. Із класифікацією цигуну (принаймні, на Заході) панує ще більша плутанина, ніж із класифікацією видів йоги. Взагалі, крім плутанини з термінологією, між йогою й цигуном можна знайти багато загального. І та, і інша системи дуже древні, надзвичайно витончені й різноманітні в способах впливу на тіло й свідомість, і в сферах застосування. Обидві вони споконвічно орієнтовані на вищі духовні досягнення, однак можуть мати й цілком світський практичний додаток, що особливо акцентується в наш час на Заході.

У цьому сенсі цигун, мабуть, споконвічно більш «світський», більш прикладний і орієнтований на практичні земні цілі, ніж йога. Якщо асани й пранаями хатха-йоги в Індії почали використовувати («для здоров’я») у відриві від цілісної філософсько-релігійної системи зовсім нещодавно, то багато вправ цигуну вже зі стародавності розглядалися більш практичними й «земними» китайцями лише як засіб знайти фізичне здоров’я, силу, довголіття, тощо. А в наш час, тим більше, — так званий «релігійний цигун», тісно пов’язаний з даоською алхімією, буддизмом або конфуціанством, що має на меті досягнення досконалості, звільнення, «безсмертя» та т.п. — уже рідкість, екзотика — навіть у самому Китаї.

Зараз під словом «цигун» у переважній більшості випадків мається на увазі саме лікувальний цигун. Існує маса напрямків, шкіл, систем, різноманітних комплексів лікувального цигуну, які з успіхом практикують люди вже не тільки в Китаї, але й по усьому світі. В основі лікувального ефекту лежить посилення й гармонізація потоків енергії (ци), що циркулює людським тілом по невидимих каналах (по тих самим, які використовуються в системі голковколювання).

Менш розповсюджений, ніж лікувальний, але не менш ефективний і практичний вид цигуну — це так званий жорсткий цигун (ін-цигун). Така назва закріпилася за ним порівняно нещодавно, раніше ж його називали цигуном ушу, або бойовим цигуном. Суть його в тім, що за допомогою дихальних вправ, медитації й зміцнення тканин і органів свого тіла, людина одержує зовсім неймовірні, на перший погляд, фізичні можливості й здатності.

Отже, все різноманіття видів цигуну умовно можна розмістити в дуже простій системі класифікації: релігійний, лікувальний (оздоровчий) і жорсткий (бойовий) цигун. Хоча, повторюю, цей поділ є досить умовним. По-перше, на шляху до духовної досконалості може допомогти будь який із цих видів. По-друге, виражений лікувальний і зміцнювальний ефект на організм здійснюють практично будь-які види цигуну, незалежно від їхньої спрямованості.

Про цигун — за публікацією Бориса Бойко на сайті Центру цигуну і ушу «Чорный тигр».

У викладеному нижче відеоролику пропонуємо Вам ознайомитися з «м’якою» оздоровчою гімнастикою Тайцзі-цигун, яку пропонує інструктор цигун Олексій Кузьмін.


На наш погляд, О. Кузьмін є одним з тих інструкторів, хто викладає цю методику найбільш доступно. До того ж, він є лікарем-реаніматологом, який перевіряв цю методику на собі, так би мовити, з лікарського боку.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар