Цей рік є багатим на знаменні пам`ятні події. Нещодавно ті наші буковинські  і бессарабські краяни, у яких ще не відсохла справжня історична пам`ять і розуміння необхідності вшанування пам`яті своїх героїчних предків, відзначили 100-річчя Величного Хотинського повстання проти румунських окупантів, що спалахнуло у січні 1919 року по всій Північної Бессарабії і в деякій мірі зачепило Поділля.

Невдовзі (22 червня 2019 року) відбудеться 78 років від того страшного дня, коли в кожну сім’ю не теренах колишнього СРСР надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Її безжальне колесо прокотилося й по всій українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв. Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті руйнівні події. Нам ніколи не забути цієї страшної трагедії.

А в цьому — 2019 році виповнюється 75 років звільненню від німецько-фашистських загарбників та їх румунських, угорських і інших сателітів дуже значної частини України, в тому числі, наприкінці березня 1944 року — Буковини і Північної Бессарабії.

Про що наш сайт і нагадує, про всяк випадок зарання, в тому числі представникам крайової і інших місцевих влад, представникам різноманітних крайових засобів масової інформації, які ганебно але дружно проігнорували 100-річчя Хотинського повстання.

Сьогодні ми коротко нагадаємо відвідувачам сайту етапи звільнення України. Цю частину статті ми Вам подаємо відповідно до викладеного на сайті «Історія України».

&&&

Початок вигнання окупантів з України

У ході загального контрнаступу Червоної армії з кінця грудня 1942 р. почалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова, які 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Меловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволенні й деякі інші населені пункти Меловського району.

Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ почався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків, однак супротивник завдав потужних контрударів і повернув під свій контроль ряд цих територій. Але, незважаючи на невдачі, стратегічна ініціатива залишалася на боці Червоної армії.

 

Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні

Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) стала завершенням докорінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 р. було визволене м. Харків практично повністю зруйноване окупантами.

У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк).

Командування вермахту у своїх планах розраховувало, що непереборною перешкодою для наступу військ Червоної армії стане ріка Дніпро, і назвало створювану гітлерівськими військами захисну лінію «Східним валом». Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра — епопея масового героїзму радянських воїнів. 14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропетровськ, a 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від німецько-фашистських загарбників столицю України м. Київ.

 

Визволення Правобережної України у період зими — весни 1944 року

На початку 1944 року СРСР вступив у завершальний період Великої Вітчизняної війни. Перед Червоною армією стояло завдання остаточного визволення території СРСР від військ супротивника, повного розгрому Німеччини та її союзників. Ставка Верховного Головнокомандування вирішила силами чотирьох Українських фронтів завдати основного удару по ворогу на території Правобережної України, розчленувати і розгромити його основні сили і визволити від німецько-фашистських військ усю територію Правобережної України і Криму.

 

Житомирсько-Бердичівська операція

Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, велика частина Київської області, частина Вінницької та Рівненської областей.

 

Корсунь-Шевченківська операція

Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін мав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 гармат.

 

Рівненсько-Луцька операція

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту почали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався у складних умовах заболоченої місцевості і бездоріжжя. Велику допомогу їм надали партизанські з’єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 року були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

 

Нікопольсько-Криворізька операція

Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилягаючих територій — районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

 

Проскурівсько-Чернівецька операція

Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були визволені міста Проскурів, Кам’янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат.

 

Умансько-Ботошанська операція

(саме в ході цієї військової операції були звільнені Сокирянщина і в тому числі — село Гвіздівці)

5 березня — 17 квітня 1944 року війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію і 26 березня 1944 року вийшли до державного кордону СРСР в районі міста Бельці, перенесли бойові дії на територію Румунії — держави-сателіта нацистської Німеччини.

Запис повідомлення РадІнформБюро по результатах Умансько-Ботошанської операції і про вихід на державний кордон СРСР на річці Прут

Хронікально-документальний фільм про події березня-серпня 1944 року (вихід радянських військ до Дністра, Прута, а також Ясько-Кишинівська операція)

Одеська операція

Війська 3-го Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня 1944 року), Миколаїв (28 березня 1944 року), Одеса — (10 квітня 1944 року).

 

Визволення Криму

Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і визволити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів.

8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був визволений Севастополь. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.

Запис повідомлення РадІнформБюро про звільнення Криму

 

Завершення вигнання гітлерівських військ з України

Влітку і восени 1944 р. завершилося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссько-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, a також Закарпатська Україна. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

Битва за визволення України, що тривала 680 діб і складалася з ряду великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар