Говорячи про перспективи інтеграції в ЄС, на Україні давно перестали0000016014-oligarhi вірити байкам про те, що головна причина цього процесу обумовлюється гаслом «Україна — європейська держава», і усе частіше пов’язують цей невгамовний курс Києва «на Захід» насамперед з економічними інтересами українських олігархів.

І дійсно, зближення з Європою дає українським фінансово-промисловим групам не тільки можливість збільшити прибутки за рахунок створення зони вільної торгівлі з ЄС, тобто в плані експорту, але й посилено розвивати свій бізнес у європейських країнах. У той час як для рядового українця євроінтеграція означає лише одне — можливість вільно переміщатися по Європі. Однак і цей «привілей» актуальний далеко не для всіх жителів країни. Інших просто наполегливо переконують, що ЄС — це необхідність і світла мета, до якої будь-що необхідно прагнути.

Тим часом, поки в Україні гриміла «помаранчева революція», а потім громадяни країни масово розчаровувалися у своїх нових керівниках, українські фінансово-промислові групи (ФПГ), користуючись моментом, міцно влаштувалися в Європі. Із приходом до влади В.Ф. Януковича курс на євроінтеграцію ніхто міняти не став, як і раніше, в «помаранчеві» роки, вона є пріоритетним напрямком зовнішньої політики нинішньої влади. Зараз цілком очевидно, що за бравими постулатами про «європейскість» України й необхідність її руху в ЄС стоять усього лише шкурні інтереси українських «грошових мішків». І на ці інтереси політичні розклади в українському політикумі практично не впливають.

Аналіз структури бізнесу українських олігархів яскраво підтверджує цю тезу. Дійсно, сьогодні ледве не кожен український олігарх обзавівся своїми компаніями в Європі й тепер посилено «євроінтегрується». Наприкінці 2011 року глава Державної податкової служби України видав наказ «Про організацію роботи з фінансово-промисловими групами», на виконання, якого податківці склали реєстр фінансово-промислових груп і юридичних осіб їхніх учасників на 2012 рік, що був розісланий у регіональні управління ДПС. Відповідно до цього реєстру, «мільярдер номер один» України Рінат Ахмєтов зі своєю «Сістем Кепітал Менеджмент» перебуває лише на третьому місці серед українських ФПГ за кількістю компаній у Європі, але на першому – за загальним обсягом бізнесу. При цьому Ахмєтов в останні два роки дуже активно розвиває свій європейський бізнес, у чому поки явно процвітає. І саме його приклад найбільш показовий у плані процесу «олігархічної євроінтеграції» українських ФПГ. Нагадаємо: «Сістем Кепітал Ahmetov+JanukovichМенеджмент» (СКМ) — найбільша українська ФПГ, до складу якої входять підприємства гірського, металургійного, енергетичного, машинобудівного, фінансового, телекомунікаційного, медіа й інших секторів економіки. Основні сфери діяльності — це металургія й виробництво вугілля; виробництво й постачання електроенергії; фінанси, банки й страхування; телекомунікаційна діяльність. СКМ належать активи в нерухомості, машинобудуванні, медіабізнесі, виробництві пива, автозаправних станціях, роздрібній торгівлі й спорті. СКМ також володіє активами компаній у країнах Європейського союзу й Швейцарії. У цілому група СКМ поєднує більше 100 компаній.

В 2011 році саме СКМ дісталася пальма першості серед українських компаній в основному рейтингу «ГVардия» — її корпоративний бренд оцінений майже в 63 млрд. грн, що більш ніж у шестеро перевищує його вартість в 2009 році. У складі СКМ найбільш відома «Метінвест» — група гірничо-металургійних підприємств СКМ, що виробляє близько 11 млн. т. стали на рік (до активів «Метінвест» входять 23 національні й іноземні підприємства), «Донбаська паливно-енергетична компанія» — група енергетичних підприємств СКМ, що охоплює 22% всього виробництва електроенергії українськими ТЕС. «Фарлеп-Інвест» — телекомунікаційний сектор — займає 2-е місце на ринку фіксованого телекомунікаційного зв’язку (1-ше місце у колишнього державного оператора «Укртелеком»). СКМ також належить 44% акцій підприємства «Астеліт», якому належить мобільний зв’язок life:), автозаправні мережі «Гефест» і «Паралель», ТРК «Україна», видавництво «Сьогодні Мультімедіа», кілька машинобудівних заводів, ФК «Шахтар» та ін.

Згідно даних податківців, до групи Ахмєтова відносяться 25 компаній, розташованих у Європі (нерезидентів). Ми знайшли інформацію про найбільш значимі з них: Ferriera Valsider S.P.A. — металургійний завод, що випускає конструкційний сталевий прокат (товстий лист і горячекатані рулони); Metinvest International S.A. (раніше Leman Commodities S.A.) — перебуває в Женеві (Швейцарія) і є міжнародним каналом збуту служби продажів Групи Метінвест; Spartan UK Ltd — єдиний виробник високоякісного товстолистового прокату у Великобританії; Trametal Sp є лідером на італійському і європейському ринках товстолистового конструкційного прокату; Пауер Трейд — компанія відповідає за розвиток експорту й торгівлі електроенергією на цільових ринках Європи (як і СНД); «Promet Steel» ПЕКЛО – перекітний завод у Болгарії, що виробляє сортовий і фасонний прокат. Варто також згадати й про «HarvEast Holding» — компанію, що управляє сільськогосподарським бізнесом групи СКМ. Її головний офіс перебуває в Донецьку, однак саме вона займається експортом сільгосппродукції в європейські країни.

Центром «євроінтеграції Ахмєтова» є ТОВ «Метінвест холдинг», який втім «інтегрується» також й у США. Акціонерами Групи «Метінвест» є Група СКМ (71,25% акцій), група компаній СМАРТ (23,75% акцій) і компанія Clarendale Limited (5%). Це міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна компанія, що володіє підприємствами в Україні, Європі й США й контролює кожен етап виробничого ланцюжка – від видобутку руди й вугілля, виробництва коксу, виплавки стали до виробництва плоского, сортового й фасонного прокату, виготовлення труб великого діаметра. «Метінвест» є найбільшою компанією України, за версією Forbes, і в останні роки стабільно входить у десятку в рейтингу найбільших компаній Центральної й Східної Європи Deloitte TOP-500. Також компанія входить у десятку найбільших виробників залізорудної сировини (ЖРС) і товстолистового прокату, займає 26-те місце в ряді найбільших металургійних компаній світу за версією Всесвітньої асоціації виробників стали (WSA). У листопаді 2010 року Метінвест завершив угоду по об’єднанню із ММК ім. Ілліча, що дозволило подвоїти виробничі потужності по виплавці стали до більш ніж 15 млн. тонн у рік. Продукція підприємств компанії постачається більш ніж в 75 країн світу. Активи Групи розташовані в Україні, США, Європі (Італія, Швейцарія, Великобританія) і Росії. Найбільші підприємства Групи Метінвест, які Група контролює або володіє значним пакетом їхніх акцій: Металургійний комбінат «Азовсталь», Єнакіївський металургійний завод, Харцизький трубний завод, Краснодовугілля, Авдєєвський коксохімічний завод, United Coal Company (видобуток коксівного вугілля — США), Північний, Центральний і Інгулецький гірничозбагачувальні комбінати. На підприємствах Метінвесту працює близько 80 тисяч чоловік.

Ця група компаній Ахмєтова – просто зразок олігархічної «євроінтеграції». Так, ще три роки тому підприємства «Метінвеста» пройшли процедуру попередньої реєстрації відповідно до регламенту Євросоюзу REACH. За новим законодавством ЄС виробники й імпортери поза зоною Євросоюзу не можуть самостійно здійснити попередню реєстрацію й реєстрацію, це може зробити Єдиний Представник, що перебуває в зоні ЄС і призначається безпосередньо виробником або імпортером — нерезидентом ЄС. Таким представником українських виробників була призначена Italia S.r.l. — дочірня компанія Metinvest International.

«Процедура предреєстрації, що успішно й вчасно пройшли підприємства Компанії згідно з вимогами REACH-законодавства, гарантує їм безперервний доступ на європейський ринок, і тепер ми можемо сфокусуватися на заходах щодо проходження основної реєстрації хімічної продукції», — відзначав із цього приводу Сергій Рябов, директор з промисловій безпеки й екології «Метінвесту».

Раніше «Метінвест» одержав дозвіл антимонопольних органів Євросоюзу придбати контроль над металургійними підприємствами Італії й Великобританії. Після ретельного вивчення заявки на концентрацію групою «Метінвест» контрольних пакетів акцій заводів з виробництва товстолистового прокату Trametal Sp (Італія) і Spartan UK Ltd (Великобританія) Європейська Комісія дійшла висновку, що заявлена економічна концентрація повністю відповідає положенням Регламенту Ради №139/2004 повідомлення Комісії (Commission Notice), що стосується спрощеної процедури розгляду деяких угод з концентрації акцій. Комісія вирішила визнати угоду відповідною загальноринковим принципам і угоді Європейської Економічної Зони у відповідності зі статтею 6(1)(b) Регламенту Ради (ЄС) №139/2004.

Це рішення Єврокомісії дозволило Ахмєтову розгорнутися на європейських просторах. Зокрема, придбані ним заводи з виробництва товстолистового прокату Trametal Sp і Spartan UK Ltd були об’єднані в єдиному виробничому процесі з металопрокатним заводом Ferriera Valsider Sp.A. (Італія), що також належить групі «Метінвест». Об’єднання прокатних потужностей відбулося у форматі єдиної компанії. Генеральний директор «Метінвесту» Ігор Сирий відзначив тоді: «Ці підприємства будуть об’єднані з нашим заводом в Італії в єдину компанію Metinvest Holding Italy S.p.a., що дозволить нам виробляти більше 1 млн. тонн товстолистового прокату в рік на ринку ЄС. Це, безумовно, підсилить позиції вітчизняної металургії на світових ринках і стане заставою росту економіки України».

У вересні 2010 року «Метінвест» став єдиним у СНД постачальником труб для потужних європейських газотранспортних компаній (які, до речі, беруть участь і в російських проектах – зокрема «Північний потік» і запланованому до будівництва «Південному потоці», у якому сама Україна не зацікавлена), робота з якими вимагає європейських сертифікатів.

Загалом, далі пішло як по проторованому.

Для початку «Метінвест» почав постачати труби для французького газового концерну Gaz de France. Зокрема, французька компанія C4Gas S.A., що є головним закупівельним порталом найбільших у ЄС газотранспортних і нафтогазових компаній, завершила процедуру сертифікації продукції й системи збуту групи «Метінвест»: Metinvest International S.A. і ВАТ «ХТЗ», після чого вони були включені до списку довірених постачальників газового концерну Gaz de France.

Наявність кваліфікаційного сертифіката C4Gas S.A. дало можливість Метінвесту брати участь у тендерах на поставки труб великого діаметру для європейських компаній. Крім того, сертифікат є необхідною умовою для співробітництва з такими великими газотранспортними компаніями, як SPP A.S. Eustream S.A. (Словаччина) і STEWEAG-STEG Gmb (Австрія). Ці компанії здійснюють закупівлі газопровідних труб тільки за наявності в претендента кваліфікації C4Gas S.A. У цей час «Метінвест» є єдиною компанією на території СНД, що володіє такою кваліфікацією.

Таким чином, Європа потрібна Ахмєтову зовсім не для того, щоб відчути єднання з європейською культурою й «демократичними цінностями» Старого Світу. Йдеться про бізнес, і дуже серйозний, у якого, судячи з налаштування олігарха, великі перспективи.

Не менш активно «євроінтегруєтся» і інший олігарх, що могутньо впливає на владні розклади в Україні, — Дмитро Фірташ зі своєї Group DF. В останні роки Фірташу вдалося домогтися статусу одного із провідних інвесторів енергетики, хімічної й титанової промисловості в Центральнійlist-223x156-8326 і Східній Європі. Крім України, його компанії розвили бурхливу діяльність в Австрії, Угорщині, Німеччині, Італії, на Кіпрі, у Швейцарії й Естонії.

Group DF — це приватна міжнародна група компаній, інтереси й активи якої зосереджені в таких областях, як енергетика, хімічна промисловість, енергетична інфраструктура й нерухомість. Серед пріоритетів Group DF, відповідно до офіційних релізів компанії, — «інвестування в розвиток виробничих потужностей, підвищення якості продукції, сприяння всебічному розвитку співробітників і їхнього потенціалу, а також розвиток регіонів, у яких розташовані виробничі потужності». Загальний обсяг інвестицій в «Рівнеазот», «Стірол», північнодонецький і черкаський «Азот» за період з вересня 2010 року до вересня 2011 року склав близько 1 млрд. грн.

Серед компаній, які контрольовані Group DF, ключову роль грають наступні підприємства:

Centragas, що є акціонером одного з найбільших українських банків «Надра». Головний офіс Centragas перебуває у Відні, де також розміщається менеджмент компанії на чолі з керуючим директором Девідом Брауном. Group DF належить 90% акцій Centragas.

EMFESZ, угорська газоторгова компанія й постачальник енергетичних послуг, була створена в 2003 році з метою створення великого газового й енергетичного бізнесу в Угорщині після прийняття угорського Закону «Про газ» і лібералізації енергетичного ринку країни. EMFESZ зареєстрована Угорським енергетичним управлянням. Із часу свого створення EMFESZ успішно розвивається, і всього через три роки обсяг її продажів газу склав 2.3 млрд. кубометрів, а фінансовий оборот — $780 млн. З листопада 2005 року компанія розширила географію бізнесу, створивши дочірній підрозділ у Польщі. На даний момент EMFESZ планує будівництво нової газової електростанції в східній частині Угорщини. Очікується, що вартість будівництва може скласти близько 400 млрд. форинтів ($2,05 млрд.). Штаб-квартира EMFESZ перебуває в Будапешті. Group DF належить 100% акцій компанії EMFESZ.

Австрійська компанія Zangas («Zangas Hoch- und Tiefbau Gmb»), що спеціалізується на будівництві газової інфраструктури, зареєстрована в 2004 році у Відні. Основна діяльність компанії в цей час зосереджена на території Туркменістану, де «Zangas» виступає Генеральним підрядником з будівництва наступних об’єктів: газопровід Малай — Зергер, лупінг обвідних газопроводів системи Середня Азія — Центр на ділянках газопроводів Шатлик — Хіва, 1-я нитка обвідних газопроводів системи Середня Азія — Центр на ділянках газопроводів Шатлик — Хіва, 2-я нитка обвідних газопроводів системи Довлетабад — Дерьялик. Головний офіс «Zangas» розташований у Відні; Group DF належить 100% акцій компанії «Zangas Hoch- und Tiefbau Gmb».

OSTCHEM Holding, що поєднує групу хімічних підприємств у Східній і Центральній Європі, які виробляють мінеральні добрива. Компанія була заснована у Відні в 2004 році. Це холдингова група, що володіє компаніями й підприємствами в Східній і Центральній Європі, а також у Центральній Азії (Таджикистан). Хімічні підприємства групи виробляють і здійснюють міжнародні поставки мінеральних добрив, органічних кислот, рідкого азоту, технічного кисню й іншої продукції. Стратегічна мета компанії — «бути надійним партнером, що володіє гарною репутацією, і поставляти хімічну продукцію високої якості міжнародним промисловим компаніям». Group DF належить 90% акцій компанії OSTCHEM Holding.

Загальний дохід Group DF торік перевищив $5 млрд. Структури Фірташа на сьогодні контролюють 75% ринку газу в Україні, однак, як бачимо, він активно рветься й у Європу.

При цьому є дані, що Фірташ має зв’язки з керівництвом Консервативної партії Великобританії. За даними ЗМІ, в 2007 році Роберт Шетлер Джонс, давній бізнес-партнер Фірташа, за допомогу в організації Британсько-українського об’єднання (директором якого він же й став) сплатив консерваторові Ричардові Спрінгу 60000 фунтів стерлінгів і окремо щокварталу проплачував тіньовому міністрові безпеки консерваторів Полін Невілл Джонс. Крім того, компанія «Scythian Ltd» («Скіфі Лтд.», директор — той самий Роберт Шетлєр Джонс) також пожертвувала 27580 фунтів стерлінгів консерваторам за сприяння в аудієнції із Джорджем Осборном.

Що стосується кількості компаній у Європі, те більше всіх з українських ФПГ закордонних компаній має група «Приват» Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова. Українські податківці у своєму реєстрі вказують 97 таких компаній-нерезидентів у складі цієї ФПГ. Інтереси групи представляють офшорні компанії — «Сент Джон Трейдінг ЛТД», «Варкідж Лімітед», «Блумберг Індастріз Л.Л.С.», «Лансін Коммершал Лімітед», «Мінт Дата Холдинг Лімітед», «Стреттонвей трейдерз енд Консалтанс Лімітед», «Акретренд Холдинг Лімітед», «Равенскрофт Холдингз Лімітед», «Мортондейл Єссєтс Лімітед», «МКТ Груп Лімітед», «Оксідентал Менеджмент Компані».

514373Як відомо, група «Приват» є фактичним монополістом на українському ринку феросплавів (також є значним гравцем на ринку палива, виробництва металів і хімічному ринку). При цьому акціями багатьох підприємств в Україні володіють закордонні компанії, що входять у цю ФПГ. Група «Приват» контролює Нікопольський завод феросплавів, Стахановський феросплавний завод, Запорізький завод феросплавів, Марганецький і Орджонікідзевський гірничозбагачувальні комбінати та ін. Акціями всіх названих підприємств володіють фірми-нерезиденти.

Також Коломойський і Боголюбов мають 42% «Укрнафти» і один з найбільших українських банків — «Приватбанк». Вони входять у п’ятірку найбільших українських багатіїв. І. Коломойський також відзначений у рейтингах самих багатих жителів Центральної й Східної Європи.

На другому місці за кількістю закордонних компаній — група «Енергетичний стандарт» Костянтина Григоришина. У її складі значаться 34 закордонні фірми.

«Енергетичний стандарт» — одна з найбільших українських фінансово-промислових груп, що здійснює діяльність у різних галузях економіки як в Україні, так і за рубежем. Ядро цієї ФПГ — компанії з виробництва трансформаторного устаткування й іншої продукції машинобудування, а також розподілу електроенергії. Крім того, у складі групи діє транспортний холдинг, що здійснює перевезення судами типу «ріка-море».

Основні закордонні компанії, що входять до групи «Енергетичний стандарт», — це Energy Standard Group S.A., швейцарська компанія, через яку група «Енергетичний стандарт» контролює низку підприємств-резидентів України, і Savoy Export-Import Limited — британська компанія, що займається інвестиційним бізнесом. Інші компанії типу Energy Standard Power Limited, Peneliaco Limited, Energy Standard Real Estate Limited і багато інших — інвестиційні компанії й офшори на Кіпрі.

На четвертому місці за кількістю компаній за рубежем перебуває група «Фінанси й Кредит» Костянтина Жеваго, у якої ДПС нарахувала 23 компанії-нерезидента, серед яких: Ferrexpo Petroleum Holdings Limited, Dem DECOmetal Internat Trading, Ferrexpo AG та інші.

Жеваго займає п’ятий рядок у рейтингу самих багатих українців зі статком в 3,2 мільярди доларів.

Він контролює Полтавський гірничозбагачувальний комбінат, виробника шин «Росава», банк «Фінанси й Кредит», «Автокраз». Один тільки Полтавський ГЗК, що також контролює ФПГ «Фінанси й Кредит» торік мав більше 2 мільярдів чистого прибутку.

На п’ятому — Віктор Пінчук — засновник інвестиційно-консалтингової групи EastOne, утвореної в результаті реструктуризації групи Інтерпайп. Має 21 фірму-нерезидента, серед яких Allied Steel Holding B.V., Dandy812dbda53a85b61ee798fb1a3c064105 Holdings Corporation, Epstein Corporate Resources S.A. та інші.

В 2011 році зять екс-президента України Леоніда Кучми був четвертий у списку найбагатших людей України зі статком у 5,9 мільярда доларів.

Пінчук разом з Коломойським і Боголюбовим має частку у феросплавному холдингу із трьох заводів (Нікопольський завод феросплавів, Стахановський феросплавний завод, Запорізький завод феросплавів) і двох гірничозбагачувальних комбінатів (Орджонікідзевський і Марганецький). Найбільший його інтерес — труби. «Інтерпайп» Віктора Пінчука контролює Нікопольську трубну компанію, нафтогазову компанію Гео-Альянс. Бізнесмен також володіє медіахолдингом StarLightMedia (ICTV, «Новий канал», СТБ, М1).

В. Пінчк увійшов до сотні самих впливових людей світу за версією журналу «Тайм». Журнал «Форбс» ставить його приблизно на 200 місце в списку найбагатших людей світу й на друге України.

У списку «відстаючих» — «Донецбксталь» Віктора Нусенкіса з 7 нерезидентами; ФПГ «Укрпідшипник» братів Андрія й Сергія Клюєвих з 6 нерезидентами, «Континіум» Ігоря Єремєєва з 5 нерезидентами; Віталій Антонов, глава Наглядацької Ради ПАО «Концерн Галнафтогаз», президент «Універсальної інвестиційної групи» з Financial and Investment Energy Holding (FIEH) Establishment і Genesis Emerging Markets Opportunities Fund Ltd.

Зрозуміло, що дрібні українські компанії «губляться» серед європейських побратимів, однак великі гравці типу «Метінвесту» Ахмєтова або «Привата» Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова налагоджують тісні зв’язки з діловими колами європейських держав, нарощують економічну і, як наслідок, політичну вагу за межами України. А значить і апетити українських олігархів, що «євроінтегруються», теж будуть зростати.

Борис Такаєв

За публікацією «FINANCE.UA».

Переклад на українську — сайт «Гвіздівці»

________________________________________________________________

Примітка сайту до статті: можливо у декого цей перелік придбаних і створених українськими олігархами європейських підприємств викличе гордість: «Хай знають наших!». Та це не зовсім так. Ці підприємства були придбані та створені за кошти, що здебільшого були вивезені з України. І, мабуть не багато знайдеться українців, які вважають, що ці вивезені гроші зароблені чесною працею, а не витягнуті з кишень народу?

Та в будь якому випадку, придбання цих підприємств – інвестиції в економіку європейських країн і геть нічого не дають народові України, адже зароблені цими підприємствами кошти в Україну не повертаються і навіть податки з цих підприємств в Україну не потрапляють.

Натомість, залишки належних олігархам українських виробничих потужностей фактично працюють на підтримку економіки європейських країн, але не економіки України. І після інтеграції України в ЄС (якщо припустити, що таке відбудеться) ситуація а ні трохи не зміниться!

Мітки: , , , , , , , , , ,

Залишити коментар