13 квітня 2010 року на сайті було опубліковано статтю «Гітлер і Україна».pakt1 Публікація мала досить обмежений за розміром характер і стосувалася політики Гітлера щодо України. Краєм було зачеплені фашистські прихвосні з числа українців, які своїми діями сприяли планам Гітлера по перетворенню українського народу (тих, хто мав лишитися живий після війни) у стада робочої худоби. Але то стосувалося не всього українського народу, а лише досить невеликої його частини і лише тих, хто безпосередньо прислуговувався гітлерівцям саме під час війни.

А до написання саме цієї статті спонукали коментарі «Павла» під статтею «Гітлер і Україна» . Не можна сказати, що цей «Павло» щось перевернув, або вивернув. Він лише виклав зміст документів, які стосувалися підписання 23 серпня 1939 року між Радянським урядом і фашистською Німеччиною договору про ненапад. У контексті зі статтею викладення цього коментаря виглядає так, що нібито фашистськими друзями були не лише українські еSS-івці, поліцаї, а також і Радянський уряд.

pakt0Дійсно, напередодні підписання Договору про ненапад, який частіше називають пактом Молотова – Ріббентропа, передували досить тісні економічні, політичні і навіть військові зв’язки між Німеччиною та Радянським Союзом. Але, щоб то ні було, то було до війни, до нападу Німеччини на нашу Батьківщину. І в цьому є велика різниця між тими, хто підписував договір, писав ті дипломатичні листи, наводив стосунки, та тими, хто вилизував гітлерівцям зади під час війни, допомагаючи винищувати та перетворювати у тупе бидло свій власний народ.

Але все ж таки потрібно надати реальну оцінку підписаному договору і обстановці, в якій він був підписаний. Адже занадто багато бруду вилито на нього від звичайного незнання, пов’язаного з вивертанням історії сучасними нащадками і гітлерівців і їх співучасників та поплічників.

То, що сталінський уряд до війни підтримував з фашистською Німеччиною досить тісні стосунки – це факт. Але чи були ці стосунки щирими і дружніми? Ні, адже Сталін досить чітко розумів, що війна між СРСР і Німеччиною є неминучою та прагнув лише одного – відтягнути її якнайдалі. Чи було це в інтересах всього радянського народу? Беззаперечно – так! Та в чому тоді проблема з пактом?

Може проблема, у так званих «таємних протоколах» до того договору? Якщо вони і дійсно існували, то що було невірно зроблено, що було зроблено поганого для нашої держави (чи то для СРСР, чи то для сучасної України) і для нашого народу підписанням цих протоколів? Може погано, що відповідно до цих протоколів згодом до Української РСР було повернуто історичні українські землі?

Якщо так, то може вибачитися та віддати ці українські землі назад полякам, угорцям, румунам?

Ні? І чого ж тоді верещати?

******************************************************************

Але все ж повернемось до обстановки, у якій було підписано Договір про ненапад.

Улітку 1935 року Англія, на порушення Версальського договору, підписала з Німеччиною військово-морську угоду, за якою остання одержала право мати надводний флот, водотоннажність якого становила б 35%, а підводний – 60% від британського. Угода виглядала парадоксальною, адже збільшення германського флоту, і, тим більше, кількості підводних човнів, здавалося, насамперед, загрожувало могутності самої Англії. Однак парадоксальність була гаданою і зникала при аналізі програми військово-морського будівництва Німеччини. Ця програма передбачала насамперед будівництво підводних човнів водотонажністю 250 т., тобто, менше, ніж навіть найперші германські човни часів Першої світової (260 т.) і, тим більше, човни того часу, водотонажністю 600-1400 т. «Німеччина будує маленькі підводні човни не тому, що в неї немає грошей, а тому, що цього вимагає їхня майбутня позиція – мілководна Фінська затока” – відзначали спостерігачі. У цьому також причина масового виробництва “карликових торпедних катерів”, що мають швидкість в 45 вузлів.

Подібні катери ідеальні для атаки на Кронштадт (що, до речі, вже і мало місце у 1919 році). Навіть нові германські крейсери – «кишенькові лінкори» типу «Дойчланда», були пристосовані для порівняно дрібних вод. Колишній (до 1938 року) міністр закордонних справ Німеччини Нейрат у 1935 р., говорячи про Балтійське море, заявляв: «Ми повинні контролювати цей район і не давати Росії доступу до океану». Для «туманного Альбіону» із часів Петра I не було кращої музики, чим ці прості, але такі щиросердечні слова.

munhen1

Підписання мюнхенського договору Чемберленом

munhen2

Мюнхенська зустріч Гітлера, Чемберлена, Даладьє і Муссоліні

Морський пакт затверджував переділення світу і фактичний союз між Англією та Німеччиною. Недарма, за словами відомого німецького історика Іоахима Феста, автора тритомної праці “Гітлер. Біографія”, Риббентроп, який підписав морський пакт, повернувся в Німеччину великим державним діячем, “ще більш великим, ніж Бісмарк“, як відзначив пізніше Гітлер. Сам Гітлер назвав цей день “самим щасливим у своєму житті“. Геббельс у ті дні записував: “Фюрер щасливий. Розповів мені про свої зовнішньополітичні плани: вічний союз із Англією, гарні відносини з Польщею. Проте – розширення на Сході. Балтика належить нам…”

Скориставшись невеликим прикордонним інцидентом, у результаті якого загинуло кілька німців, Гітлер висунув германські війська до границі із Чехословаччиною, у надії зробити політичний і військовий тиск на країну, чия армія становила всього 400 тис. чоловік. Але Радянський Союз і Франція, у яких був договір з Чехословаччиною про взаємну допомогу, попередили Німеччину, що виконають свої зобов’язання стосовно Чехословаччини, і Гітлер був змушений відвести свої війська від границі.

Подальші події розвивалися наступним чином:

  • розпочинаються маневри англо-французької дипломатії з метою виправдати перед суспільною думкою західних народів підготовлювану угоду з Гітлером і спроби схилити Чехословаччину до капітуляції;
  • заколот судетських нацистів 13 вересня, який був подавлений збройними силами Чехословаччини;
  • Берхтесгаденська зустріч 15 вересня 1938 року, у ході якої Чемберлен, у принципі погодившись із вимогою Гітлера про передачу Німеччині прикордонних чехословацьких територій, лише виразив прохання не починати бойових дій;
  • і нарешті – 18 вересня 1938 року англо-французький ультиматум Чехословаччині про передачу нею Німеччині частини чехословацької території (“необхідно уступити Німеччині райони, які населені переважно судетськими німцями, щоб уникнути загальноєвропейської війни”). Ультиматум був прийнятий 21 вересня президентом Чехословаччини Э. Бенешем;
  • 22 вересня 1938 року відбулася попередня особиста зустріч Чемберлена з Гітлером у Бад-Годесберзі для обговорення нових, ще більш важких для Чехословаччини вимог германського уряду.

У момент найвищої напруги Муссоліні порадив Гітлерові скликати чотирьохсторонню нараду з метою залагодити всі проблеми, що виниклі. Погодившись на цю пропозицію, Гітлер виступив 26 вересня на масовому мітингу у палаці спорту в Берліні з промовою. Він завірив Чемберлена і увесь світ, що якщо проблема судетських німців буде вирішена, то він не стане висувати подальших територіальних претензій у Європі: “Ми підходимо зараз до останньої проблеми, що вимагає свого вирішення. Це остання територіальна вимога, яку я висуваю перед Європою. В 1919 році три з половиною мільйона німців були відрізані від своїх співвітчизників групою божевільних політиків. Чехословацька держава виросла з дивовижної неправди, а ім’я цього брехуна – Бенеш“.

munhen3

Чемберлен подобострастно, лизоблюдно ручкається з Гітлером. Подібних фото зі Сталіним Ви не знайдете.

Чемберлен втретє направився до Німеччини, у Мюнхен, буквально благати Гітлера про мир. Він писав: “Я хотів ще раз спробувати зробити це, оскільки єдиною альтернативою була війна“.

Радянський Союз і Чехословаччина не були допущені на переговори. Чемберлен і Даладьє (прем’єр-міністр Франції) прийняли умови Гітлера та спільно натиснули на чехословацький уряд. Текст угоди, складений 29 вересня, був підписаний наступного дня. Угода передбачала передачу Німеччини в строк з 1 по 10 жовтня 1938 року Судетської області Чехословаччини (з усіма спорудженнями та укріпленнями, фабриками, заводами, запасами сировини, шляхами сполучення, тощо), задоволення за рахунок Чехословаччини протягом 3 місяців територіальних вимог Угорщини і Польщі (!), “гарантію” учасниками угоди нових кордонів Чехословаччини проти неспровокованої агресії (вторгнення в Чехословаччину германських військ у березні 1939 виявило фальшивий характер цих “гарантій”).

Радянський Союз офіційно запропонував Чехословаччині повномасштабну військову підтримку. У західних районах СРСР було зосереджено для цього 30 дивізій, у повній готовності перебували авіація та танкові війська. Але 30 вересня чехословацький уряд під тиском урядів Великобританії і Франції, без згоди Національних зборів, прийняв мюнхенський диктат.

Угода, підписана в Мюнхені, була одним з найбільш яскравих проявів політики “умиротворення”, що проводилася напередодні 2-й світові війни урядами Великобританії і Франції з метою домогтися змови з нацистською Німеччиною за рахунок країн Центральної та Південно-Східної Європи, відвернути гітлерівську агресію від Великобританії і Франції та спрямувати її на Схід – проти Радянського Союзу. Мюнхенська угода стала первинною та найважливішою віхою в підготовці 2-ої світові війни.

******************************************************************

Пропонуємо Вашій увазі 2 документи, з низки підписаних у Мюнхені, які в цілому згодом було названо: “Мюнхенською змовою”

УГОДА МІЖ ГЕРМАНІЄЮ, ВЕЛИКОБРИТАНІЄЮ, ФРАНЦІЄЮ І ІТАЛІЄЮ

munhen4

«Я привіз вам мир!» – щасливий Чемберлен повернувся до Великобританії після підписання договору про продаж фашистській Німеччині території чужої країни.

29 вересня 1938 р. Мюнхен.

Германія, З’єднане Королівство, Франція й Італія, згідно вже принципово досягнутій угоді щодо поступки Судето-німецької області, домовилися про наступні умови та форми цієї поступки, а також про необхідні для цього заходи і оголошують себе в силу цієї угоди відповідальними, кожна окремо, за забезпечення заходів, необхідних для його виконання.

1) Евакуація починається з 1 жовтня.

2) З’єднане Королівство, Франція й Італія згодилися на те, що евакуація території буде закінчена до 10 жовтня, причому не буде зроблено ніяких руйнувань наявних споруджень, і що чехословацький уряд відповідає за те, що евакуація області буде проведена без ушкодження зазначених споруджень.

3) Форми евакуації будуть встановлені в деталях міжнародною комісією, що складається із представників Германії, З’єднаного Королівства, Франції, Італії й Чехословаччині. (…)

ADOLF HITLER, NEVILLE CHAMBERLAIN, EDOUARD DALADIER, BENITO MUSSOLINI.

Хрестоматія по вітчизняній історії. 1914-1945 р.р., арк. 478.

******************************************************************

Угода укладена в Мюнхені, 29 Вересня 1938 між Германією, Великобританією, Францією та Італією

Германія, Великобританія, Франція і Італія, з огляду на угоду, що було вже в принципі досягнута про поступку Германії Судетської німецької території, погоджуються про наступні строки і умови, виконання даної поступки та заходи, які виходять з неї, і відповідно до цієї угоди вони вживають самостійні розумні кроки, необхідні гарантувати його виконання:

1. Евакуація почнеться 1-го жовтня.

2. Великобританія, Франція й Італія погоджуються, що евакуація території повинна бути закінчена до 10-го жовтня, без проведення будь-яких руйнувань, і що Чехословацький Уряд буде вважатися відповідальним за виконання евакуації без руйнувань.

3. Умови проведення евакуації будуть установлені докладно міжнародною комісією, складеної із представників Німеччини, Великобританії, Франції, Італії й Чехословаччині.

4. Окупаційна стадія переважно-німецької території Германськими військами почнеться 1-ого жовтня. Чотири території, відзначені на прикладеній карті будуть зайняті Германськими військами в наступному порядку:

Територія відзначена Номером I 1-го та 2-го жовтня; територія відзначена Номером II 2-го та 3-його жовтня; територія відзначена Номером III 3-го, 4-го та 5-го жовтня; територія відзначена Номером IV 6-го та 7-го жовтня.

Територія, що залишається, переважно німецького характеру, буде встановлена вищезгаданою міжнародною комісією негайно і буде зайнята Германськими військами до 10-ого жовтня.

5. Міжнародна комісія, що зазначена у параграфі 3 визначить території, у яких повинен бути проведений плебісцит.

Ці території будуть зайняті міжнародними частинами, поки плебісцит не був завершений. Ця ж сама комісія встановить умови, у яких плебісцит повинен бути проведений, беручи як базові умови плебісциту в Саарі.

Комісія також встановить дату проведення плебісциту, не пізніше ніж кінець листопада.

6. Заключне визначення границь буде виконано міжнародною комісією. Комісія буде також мати право рекомендувати чотирьом Великим Державам, Германії, Великобританії, Франції та Італії, у деяких виняткових випадках, незначні зміни в строго етнографічних визначеннях зон, які повинні бути передані без плебісциту.

7.  Має бути право вибору в і поза переданими територіями. Вибір, який буде здійснений у межах шести місяців від дати цієї угоди. Німецько-Чехословацька Комісія повинна визначити подробиці вибору, розглянути шляхи полегшення переміщення населення та улагодити принципові питання, що виникають з зазначеного переміщення.

8. Чехословацький Уряд буде в межах періоду чотирьох тижнів від дати випуску цієї угоди звільняти зі своїх військових і поліцейських сил будь-яких Судетських Німців, які можуть побажати бути звільненими, і Чехословацький Уряд повинний в межах того ж самого періоду випустити ув’язнених Судетських Німців, які ув’язнені за політичні порушення.

Мюнхен, 29 вересня, 1938.

ADOLF HITLER, NEVILLE CHAMBERLAIN, EDOUARD DALADIER, BENITO MUSSOLINI.

******************************************************************

Munhen7

Польща теж брала участь у розділі Чехословаччини спільно з фашистською Німеччиною під патронатом Великобританії. На фото – польські війська у 1938 році вступають на територію країни-сусіда (місто Тешин) та анексують її. Згодом — у 1939 році Польща сама відчула на собі аналогічні дії свого «бойового побратима» – Гітлера.

Таким чином, у Мюнхені було пройдено крапку неповернення, після якої Друга Світова війна стала абсолютно неминучою!  Після такого продажного ходу Великобританії і Франції у Радянського Союзу, який фактично залишався сам на сам з фашистською Німеччиною, не було іншого виходу, як відтягувати війну, налагодженням відносин з Німеччиною.

Насамкінець відзначимо, що насправді, це тільки наші й “близько-забугорні” відносно дрібні “шістки” верещать про те, що пакт був чимось поганим або помилкою. Ніхто із серйозних і дійсно щось розуміючих людей, у тому числі на Заході, не засуджує пакт “Молотова – Риббентроппа”. Для прикладу наведу Вам висловлення одного з провідних всесвітніх політиків, одного з головних ворогів СРСР, одного з головних архітекторів розпаду СРСР – Генрі Кісінджера:

Без сумніву, Мюнхен підтвердив сталінські підозри щодо демократичних країн. За всяку ціну не можна допустити, що б Радянський Союз став жертвою цих воєн, от чого домагався Сталін. Оскільки Радянський Союз не бачив необхідності у виборі між окремими капіталістичними країнами на базі ідеології, розбіжності між Москвою й Берліном могли бути вирішені на практичній основі” (Генри Киссинджер “Дипломатия”. М., 1997. Стр. 291) .

І що, Ви тепер думаєте – чи щось невірно написано було у той час сталінським урядом у документах, що були викладені у коментарях “Павлом”? Ні! ВСЕ БУЛО ЗРОБЛЕНО ПРАВИЛЬНО ! Погано лише те, що Сталін проявив надмірну довіру до цього договору і згодом прогавив початок війни. Але це вже інша історія…

 О. Видиш

___________________________________________________

Не верхній ілюстрації — радянський плакат, “присвячений” мюнхенській змові: західні лідери віддають Чехословаччину на з’їдання німецьким нацистам, направляючи військову агресію на схід.

____________________________________________________

Статтю відновлено в автентичному виді з публікації 8.06.2010 року після пошкодження сторінки на сайті

____________________________________________________

Коментарі відвідувачів сайту до первинної публікації цієї статті 8.06.2010

 5 комент. к “Мюнхенська змова і пакт Молотова-Риббентропа”

wehr 20th Май 2010 в 15:38

да, і щодо “нападу на вашу батьківщину”, краще б розказали про 1940-й, прихід радвлади і бажано спогади ще живих очевидців, а не уривки з савєцкой енциклопєдії

admin 20th Май 2010 в 21:37   

На коментар wehr: статті про історію села за період з початку ХХ-го сторіччя (на цьому ж сайті) як раз і побудовані, в основному, на розповідях очевидців-селян.

 У 1940-му радянських солдат у Гвіздівцях та у сусідніх селах, навіть у молдавських, зустрічали з великою радістю. Щоправда, радість була не тому, що вони радянські (цього толком ще не розуміли), а тому, що руські (чи росіяни, якщо Вам так краще нравиться). Їх знали, їх поважали, їх повернення очікували більше 20-ти років. Так само – з великою і щирою радістю зустрічали радянську армію у 1944-му. А про те, що було у 1946-47 роках на сайті описано достатньо детально.

 Щодо радянських енциклопедій, то вони хоча і не взірець “свободи слова”, але набагато кращі і набагато правдивіше джерело інформації, ніж сучасна псевдоісторична писанина.

Щодо Вашого твердження, що війна стала неминучою не під час Мюнхенської змови. Ви частково праві. Підписання мюнхенської угоди просто остаточно зруйнувало надії на створення єдиного фронту боротьби з фашизмом. А війна стала неминучою набагато раніше – ще наприкінці 20-х років. Тоді ні якого військового співробітництва Німеччини і СРСР ще навіть і близько не було. Друга Світова війна стала неминучою, ще раз підкреслюю – наприкінці 20-х років, коли Великобританія на порушення Версальського договору, припинила демілітаризацію Німеччини та згодом, а з перших днів приходу Гітлера до влади, разом з США, активно продовжили цей процес мілітаризації Німеччини. Один з таких епізодів (щодо флоту у 1935 р.) був описаний у статті, Штати співробітничали з німцями навіть під час війни. 

Frem 22nd Май 2010 в 08:17   

wehr пише: “да, і щодо “нападу на вашу батьківщину”…”

 Ти що, wehr-яка, пес смердячий, мелешь? Що таке “на вашу батьківщину”? А на твою батьківщину німці не нападали? Чи може твій дідусь був поліцаєм, німцям зади вилизував?

wehr  6th Июль 2010 в 10:52   

Фреме, друже, мелеш, українською без м’якого знаку, такшо ,Штырлиць, вчи матчасть

Frem 16th Сентябрь 2010 в 23:10   

Тамбовський вовк тобі друже!

____________________________________________________

Інші статті по цій темі:

Гітлер і Україна

 

Хто був спонсором фашизму?

____________________________________________________

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

4 комментария к “Мюнхенська змова і пакт Молотова-Риббентропа”

  1. дякую, все розкладено дуже добре, зрозуміло, чітко!

  2. Як на сьогодні, написано на рідкість відверто і об’єктивно! Чесно кажучи, в деяких моментах ця стаття змісила мене змінити деякі свої попередні уявлення про окремі історичні події. А стаття “Гітлер і Україна” взагалі заставляє крепко замислитися не лише про історію, а й про те, що відбувається зараз і про те, що має бути попереду, адже дійсно, не зважаючи на давність описаних міркувань Гітлера, його програма втілюється в життя в сучасній Україні

  3. цілком погоджуюся з попередніми коментарями. Історію варто знати такою, як вона є, а не такою, якою її хочуть показати сучасна влада

  4. от же Ви знаєте написати! Нам у школі геть інше розповідали. А тепер почитала і бачу, що у школі нам втирали не зовсім те, що було насправді.

Залишити коментар