admin on 26th Апрель 2014

592126908Наш сайт у лютому 201201 rus1 року публікував статтю про ветерана Великої Вітчизняної війни Івана Тимофійовича Козороза, якому в цьому році виповнилося вже 94 роки. Напередодні чергового дня Великої Перемоги публікуємо ще одну статтю про Івана Тимофійовича, яка раніше публікувалася у районній газеті «Дністрові зорі». 

&&&

У Гвіздівцях, на вулиці ім. А. Гевлича, біліє доглянута хата: акуратна огорода, чистеньке подвір`я, до вікон схиляються віти яблунь, вишень. Тут проживає Іван Тимофійович Козороз – ветеран праці, учасник бойових дій, ветеран Великої Вітчизняної війни…  

Статистика свідчить про зростання числа довгожи­телів у світі. На жаль, це не стосується України… А як хочеться, щоб і в нас людей поважного віку було більше. Одного із них — Івана Тимофійовича Козороза у нашо­му селі знають усі.

Народив­ся у 1920 році, у бідній селянській сім’ї, в якій було шестеро дітей. Навчався у румунській школі всього один рік: злидні змушували старших дітей рано працюва­ти. Змалку наймитував у за­можних сім’ях Молдавії. Своєї землі було обмаль -18 соток батьки купили за 7,5 тисячі леїв у пана Бібері. Іван Тимофійович пам’ятає і са­мого пана, і побут у його домі (бідних дітей дуже вражала паркетна підлога), порядок у дворі, парку, в саду, який дог­лядав і сам Бібері.

У 1944 році Івана Тимофійовича мобілізували в ряди Радянської Армії. Пройшов нелегкими дорогами війни. Зустрів Перемогу на ні­мецькій землі. Повернувся додому в кінці 1945 року інва­лідом — лікувався у госпіталі після трьох поранень. За бо­йові заслуги нагороджений медалями та орденом Вітчиз­няної війни.

Як хороший господар, він побудував хату, посадив сад, виростив з дружиною Оль­гою сина і двох доньок.

Після смерті дружини більше 10 років Іван Тимофі­йович живеКозороз 002
один. Все, що необхідно зробити по госпо­дарству (і в хаті, і на городі), знає і вміє: готує їжу, миє посуд, прибирає, щотижня пере одяг. Сам купує продук­ти та консервує овочі, фрук­ти. Подбав про підведення газу. На своїй вулиці проки­дається, мабуть, раніше від усіх.

Іван Тимофійович — віру­юча людина. Він не пропус­кає жодної церковної служ­би, робить пожертвування на церкву. На питання, як з усім встигає впоратись і мати ба­дьорий вигляд, він відповідає, що вже 33 роки не вживає алкогольних напоїв і не па­лить. У свій час добре по­міркував, попросив у Бога допомоги, перехрестився і відмовився від цих шкідливих звичок на користь власного здоров’я.

Під час розмов завжди дякує владі: вчасно є пенсія, пільги — жити добре, та, каже, вже немає коли… Звичайно, є проблеми зі здоров’ям. Нині серед пенсіонерів здорових дуже мало. Тому Іван Тимо­фійович постійно відвідує нашу медичну амбулаторію сімейного типу, де отримує необхідне лікування (в ра­йонну лікарню через пробле­ми з транспортом дістатися дуже важко).

Ми, пенсіонери, дякуємо фельд­шеру Людмилі Вікторівні Саранюк і Насті Унгурян за професійність, доброту, уважність до нас (хоч вони пра­цюють за ма­леньку зарпла­ту і не мають власного жит­ла).

Що потрібно для щасливого життя пенсіо­неру? Звичайно ж, здоров я, матеріальний добробут і щире спілку­вання з рідними, добрими людьми. Сельчанами поваж­ного віку та інвалідами опікується місцева сільська рада. Ось і в цьому році 85-90-літніх гвіздівчан вітав сільський голова Іван Воло­димирович Гангал — вручав почесні грамоти та премії. Пенсіонери перебувають на обслуговуванні соціальних працівників, які на засідан­нях виконкому сільської ради беруть участь у роз­гляді проблемних питань щодо своїх підопічних. Ос­таннє таке засідання відбуло­ся 17 лютого цього року.

Розуміємо, що нашому уряду зараз непросто: на одного працюючого припа­дає один пенсіонер. Але ж старше покоління — це фонд мудрості, досвіду, доброти, виховних можливостей для молоді. Тож усім службам необхідно з увагою і пова­гою ставитися до тих, чиї скроні посріблила сивина. Покладемо це за основу на­ших традицій, які повинні передаватися із покоління в покоління. Головне, щоб молодість хоч трохи бачила майбутню старість. Тоді на Землі буде більше добра, ніж зла.

 

Зінаїда Михайлівна БУРЧЕНКО, ветеран праці.

 

«Дністрові зорі», 25 березня 2011 р.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар