До 100-ої річниці Хотинського повстання 1919 року публікуємо окремий, найповніший на цей час, список відомих гвіздівчан – учасників Хотинського повстання і жертв румунських окупантів з числа мирних мешканців, що загинули під час придушення повстання.

 

Барчук Гаврило (Гавриїл) Георгійович, православний, рядовий, учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, потім — червоноармієць 1-го кавалерійського полку бригади Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР № 202). Помер в 1942 році.

Георгій Барбуца. Саме в його загоні воювала значна частина повстанців — гвіздовчан.

Барчук Григорій, православний. Учасник Першої світової війни. Повернувся. Учасник Хотинського повстання, староста села на той час. Розстріляний румунськими карателями 9 січня 1919 року.

Барчук Ілля Григорович, приблизно 1899 року нар. На початку 1917 року був призваний до армії, але так і не вибув із села. Учасник Хотинського повстання, поранений румунськими солдатами у січні 1919 р., помер від поранень 28 січня 1919 р.

Барчук Яків Георгійович, 1898 року народження, православний. Учасник Першої Світової війни. Повернувся. Згодом: учасник Хотинського повстання, помічник командира ескадрону 1-го кавалерійського полку бригади (кавкорпусу) Г.І. Котовського. В 1923 році нагороджений орденом «Червоного Прапору» (наказ РВСР № 202). Помер після 1969 року.

Фото запису з метричної книги церкви с. Гвіздівці про поховання убитих румунськими загарбниками гвіздовчан

Бойко Сємєон (Семен), приблизно 1889 року нар., учасник Першої світової війни і Хотинського повстання. Убитий румунським солдатом 8 січня 1919 р. у селі Гвіздівці під час повстання.

Бучко (Бучка) Матей (1881 – 13.01.1919) – учасник Першої світової війни і Хотинського повстання. Вбитий окупантами 13 січня 1919 року  під час повстання в Гвіздівцях.

Бучко (Бучка) Василь (1879 – 13.01.1919) – учасник Першої світової війни і Хотинського повстання. Вбитий румунськими окупантами 13 січня 1919 року під час повстання в Гвіздівцях.

Видиш Єфім — учасник Хотинського повстання 1919 року. Після поразки повстання переправився через Дністер.

Видиш Тимофій (Тинофій) – учасник Хотинського повстання 1919 року. Після поразки повстання переправився через Дністер, жив у Копайгородському районі (нині – Мурованокуриловецткий р-он) Вінницької обл.

Аксентій та Семен Грушецькі. Фото — десь 60-ті роки ХХ ст.

Грушецькій Семіон (Семен) Спиридонович (17.11.1897 — 25.11.1981) — комуніст-підпільник, учасник Першої Світової війни і Хотинського повстання; член Румунської Комуністичної партії з 1929 року, член підпільного ревкому (революційного комітету) з 1931 року, член підпільного Хотинського обласного комітету. У 1934 р. підпільну організацію було викрито і Грушецького С.С. засуджено до 6-ти місяців і 1-го дня ув`язнення., 10 тис. леїв штрафу і позбавлення громадянських прав на 10 років.

Колісник Арсеній Якович – один з організаторів і активних учасників дій гвоздовецьких повстанців під час Хотинського повстання.

Костриж Митрофан Петрович, 1894 року народження (в селі його називали «Трофан»), колишній солдат 1-го Невського піхотного полка царської армії, один з організаторів і активних учасників дій гвоздовецьких повстанців під час Хотинського повстання; військовим трибуналом румунської 1-ої кавалерійської дивізії був засуджений на 10 років тюремного ув’язнення (йому було доведено лише те, що він дав по морді румунському офіцерові), відбував покарання у румунській тюрьмі «Дафтана».

Костриж М.П. (посередині возу) у 1958 році з майбутнім видатним кінорежисером Іваном Миколайчуком (поряд з ним, праворуч) і М.В. Мафтуляком (позаду них обох).

Козороз С.В. з дружиною. Фото — до 1919 року

Козороз Стратон (Спиридон) Васильович, приблизно 1892 року народження, колишній солдат царської армії, учасник Хотинського повстання, застрілений окупантами 13 січня 1919 р. прямо на подвір’ї свого будинку. Румунський кат наказав йому хреститися і коли С.Козороз приклав руку до серця, вистрелив прямо через руку.

Козороз Федір Васильович, 1889 року народження, православний. Учасник Першої Світової війни, військовий музикант. Повернувся, в подальшому — учасник Хотинського повстання 1919 року.

Кривкін Михайло Тимофійович. Вірогідно, безпомістний дворянин. Учасник Першої Світової війни, мол. унтер-офицер, проходив службу у 48-му піхотному Одеському полку, поранений 07.03.1915 року в с. Вилько. Повернувся. Згодом — один з місцевих організаторів і керівників Хотинського повстання.

Кучерявий Гавриїл (Гаврило) Філипович, 1874 року народження, учасник Хотинського повстання.

Кучерявий Олександр Захарович, 1884 року народження, проходив дійсну військову службу в царській армії. Під час Першої світової війни служив у Хотині. Брав участь у військових діях. Потрапив у полон і перебував до 1918 року в Угорщині. Після повернення в Гвіздівці прийняв участь в Хотинському повстанні 1919 року.

Кучерявий П.Ф. Фото — 1917 р.

Кучерявий Порфірій Філіпович  (26.02.1888 – 09.1971). Проходив з 1907 року строкову військову службу у Середній Азії. З 1915 року учасник Першої Світової війни, потрапив у австрійський полон, тричі вчиняв побіг з полону. Третя втеча стала вдалою. Повернувся, брав активну участь у Хотинському повстанні.

Кучерявий Ф.Ф. Фото часів Першої Світової війни.

Кучерявий Федір Філипович, 1894 року народження, учасник 1-ої Світової війни, згодом — учасник Хотинського повстання, у складі загону Г. Барбуци брав участь у захопленні мосту через Дністер у Могилеві-Подільському. Після придушення повстання воював у червоноармійській бригаді Г.І. Котовського (був ковалем, в бригаді його за чорне волосся називали «Фєдька-циган»), після закінчення Громадянської війни проживав у с. Єржово Рибницького району Молдови. Котовський Г.І. приїжджав до нього в гості. Помер у 1961 році.

Кучерявий ….. Гаврилович, учасник Хотинського повстання, загинув під час Громадянської війни.

Кучерявий Яків Гаврилович (1899–1939) – учасник Хотинського повстання 1919 року. Після поразки повстання воював у червоноармійській бригаді Г.І. Котовського. Після закінчення Громадянської війни проживав у с. Єржово Рибницького району Молдавської АРСР. 28 вересня 1937 року був заарештований і 10 грудня того ж року Особливою Нарадою при НКВС СРСР за сфабрикованим звинуваченням в контрреволюційній діяльності засуджений до 10-ти років позбавлення свободи. Деякий час утримувався в тюрмі міста Тирасполь, а далі був переведений в один із таборів ГУЛАГу на території Республіки Комі, де й помер 7 березня 1939 року.

Мафтуляк Арсеній Іванович, учасник Хотинського повстання, після поразки повстання пішов за Дністер, але згодом повернувся і брав участь у розбійних нападах на румунів і багатіїв, нібито разом з Поліщуком і Будою. Наявні відомості дають підстави вважати, що він співпрацював з радянською розвідкою. Зник безвісті перед початком Великої Вітчизняної війни, не виключено, що знову був засланий до Румунії.

Мафтуляк Павло Васильович – учасник Першої світової війни, православний, єфрейтор. Поранений 12 грудня 1914 року. Повернувся. Брав участь у Хотинському повстанні 1919 року.

Олійник Григорій Артемович (1898–12.04.1985) — учасник Першої Світової війни. Згодом: учасник, Хотинського повстання, Громадянської війни. Після закінчення Громадянської війни проживав у Київській області – в селі Самгородок Сквирського району. З 1941 року – учасник Великої Вітчизняної війни, повернувся в Гвіздівці, де й помер у 1958 році. В селі його називали Григір.

Олійник Г.В. з дружиною і дітьми в період проживання у Київській області після завершення Громадянської війни.

Олійник (Олєйнік) Григорій Єфімович – учасник Хотинського повстання, Громадянської війни, боєць бригади Котовського (не виключено, що це є Олійник (Олєйнік) Григорій Артемович, 1898 року народження).

Олійник (Олєйнік) Павло, учасник Хотинського повстання, згодом воював у червоноармійській бригаді Г.І. Котовського, був командиром взводу, нагороджений орденом «Червоного Прапора», помер у 1940 році

Пазюк Петро Андрійович – учасник Хотинського повстання.

Пижівський Григорій Васильович, учасник Першої Світової війни і Хотинського повстання, був арештований, дуже сильно побитий та засуджений румунськими владами до декількох місяців позбавлення волі, згодом повернувся в село, після повернення з в’язниці майже нічого не бачив. Згодом – короткочасно учасник Великої Вітчизняної війни (комісований через поганий зір). Односельці постійно гадали про причину засліплення – чи внаслідок дії німецьких газів у Першу Світову війну, чи то внаслідок побиття румунами після арешту. Помер у 60-х роках ХХ ст.

Тимчук Ілля – учасник Хотинського повстання. Арештований військовим судом IV-ої дивізії в м. Бельці за поданням жандарма Pauleţki з Романківців, який його затримав.

Тимчук Петро Кирилович – учасник Хотинського повстання.

Ткач Мирон Іванович – один з організаторів і керівників дій гвоздовецьких повстанців під час Хотинського повстання у січні 1919 р. 

Урсуляк-Бойко Анна, приблизно 1863 року нар., вбита румунськими солдатами 13 січня 1919 р. Вірогідно, що це є мати вбитого Бойка Семена.

Швець Артем Михайлович, учасник і один з місцевих організаторів дій гвоздовецьких повстанців під час Хотинського повстання, засуджений румунським трибуналом у 1919 р. до довічного ув’язнення, повернувся в село у 1944 році.

Швець Петро

Шеремет (Шеремета) Марко, учасник Хотинського повстання, згодом воював у червоноармійській бригаді Г.І. Котовського, був командиром підрозділу

Шеремета Михайло Дмитрович, учасник Хотинського повстання, після поразки повстання перебрався на лівий берег Дністра, жив у с. Обухів Мурованокуриловецького р-ну Вінницької області.

 

Відомості з Книги пам`яті села Гвіздівці (розділ «Громадянська війна і боротьба з румунською окупацією (1918-1940)»). Саме там можна побачити біль детальні відомості стосовно окремих із згаданих в цій публікації наших героїчних селян.  Також щодо окремих учасників повстання є деякі документи, фото та відомості про архівне місцезнаходження документів.

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар