Через два дні — чергова річниця початку Великої Вітчизняної війни 1941 — 45 років. На цій війні загинуло чимало наших земляків – гвіздівчан, а також родичів селян, які проживали в інших селах та містах. Наш сайт планує розмістити повний список гвіздівчан і вихідців з села — які загинули за Батьківщину. Тобто хочемо створити власний варіант електронної книги пам’яті.

При чому, планується у цій книзі розмістити відомості не лише про тих, хто загинув під час Великої Вітчизняної війни 1941 — 45 років, а і тих, хто загинув у всіх інших війнах, починаючи з часу звільнення Бессарабії та в тому числі Гвіздівців від турецького панування у 1812 році.

Далі наводимо список всіх війн та локальних військових конфліктів, в яких найвірогідніше брали або могли брати участь гвіздівчани:

За часів імператора Олександра І (1801-1825)

        — 1812 Вітчизняна війна з Францією

    — 1813-1814 Четверта коаліційна війна (Прусія, Австрія, Росія, Англія) проти Наполеона

За часів імператора Миколи І (1825-1855)

— 1826-1828 Війна Росії з Персією 

— 1827 Наваринська морська битва

— 1828-1829 Російсько-турецька війна

— 1839-1840 Похід у Хіву російського загону генерала Перовського

— 1847-1848 Напад хівинців на правий берег р. Сира 

— 1849 Похід російської армії під головуванням фельдмаршала графа Паскевича-Эріванського за Карпати для сприяння австрійцям у придушенні заколоту в Угорщині (російсько-угорська війна)

— 1850 і 1852 Походи російських загонів проти кокандців 

— 1853 Ак-Мечетська експедиція російського загону генерала Перовського 

— 1853-1856 Східна (Кримська війна) 

За часів імператора Олександра ІІ (19.02.1855-01.03.1881)

— 1860-1866Походи російських військ (Черняєв і Верьовкін) проти кокандців

— 1866-1868Воєнні дії російських загонів проти бухарців (заняття Самарканду) 

1870 Іскандер-Кульська експедиція російського загону генерала Абрамова 

— 1871 Підкорення росіянами Кульджі 

— 1873 Похід російських військ генерал-ад’ютанта Кауфмана у Хіву (підкорення Хіви) 

— 1875-1876 Воєнні дії російських військ проти кокандців (приєднання до Росії Кокандського ханства)

— 1877-1878 Російсько-турецька війна

— 1879-1881 Ойка-Текінська експедиція генерала Скобелєва

За часів імператора Олександра ІІІ (02.03.1881-20.10.1894)

— 1885 Бій з афганцями в Таш-Кепрі на р. Кушка 

— 1892-1894 Памірські походи (воєнні дії російського памірського загону проти афганців) 

За часів імператора Миколи ІІ (21.10.1894-1917)

    — 1900 Заколотні хвилювання в Кітаї 

— 1904-1905 Російсько-японська війна 

  — 1908 Диманська експедиція 

  — 1914-1918 Перша світова війна

Революційні часи

— 1918-1922 Громадянська війна і іноземна військова інтервенція на території колишньої російської імперії (на півночі, півдні, заході, на Далекому Сході, у Закавказзі, заколот чехословацького корпуса), в тому числі радянсько-польська війна 1820 року 

1929 Радянсько-китайський конфлікт 

— 1936-1939 Надання військової допомоги Іспанській республіці

— 1937-1941 Надання військової допомоги Китаю 

— 1938 Радянсько-японський військовий конфлікт у районі оз. Хасан

— 1939 Розгром японських військ у р. Халхін-Гол 

— 1939 Приєднання Західної України і Західної Білорусії

— 1939-1940 Радянсько-фінська війна

— 1941-1945 Велика Вітчизняна війна

— 1945 Радянсько-японська війна

— 1950-1953Участь у війні в Кореї

— 1956Участь у подіях в Угорщині

— 1968 Уведення військ у Чехословаччину

— 1969 Прикордонні військові конфлікти на Далекому Сході та у Казахстані

— 1960 і до 90 р.р.Обмежена участь СРСР у локальних війнах і військових конфліктах в країнах Азії, Близького Сходу та Африки

— 1979-1989 Надання військової допомоги уряду Афганістану

— 1992-1997 Надання допомоги в охороні границі уряду Таджикистану. Прикордонні та інші військові конфлікти (багато українців у той час ще продовжували службу в військових частинах, що брали участь у цих бойових діях). 

Просимо всіх, кому відомі будь які дані про гвіздівчан або вихідців з Гвіздівців, які брали участь у цих війнах, хто загинув під час цих військових дій, повідомляти нам на електронну адресу, розміщену на сайті — на сторінці «Контакти»

Та якщо у когось є відомості про участь гвіздівчан у війнах, які відбулися до 1812 року, то ми теж будемо раді включити ці відомості до книги пам’яті.

Додатково будемо вдячні за будь які документальні матеріали та фотографії (можна також і в електронних копіях).

А для тих, хто знає, що його родич загинув під час Великої Вітчизняної війни, або взагалі не має відомостей про його судьбу, повідомляємо адреси електронних книг пам’яті, з яких Ви можливо дізнаєтеся більшу про долю Ваших рідних. Насамперед це російський Об’єднаний банк даних «Меморіал», який базується на документах центральних архівів Міністерства оборони Росії, Центрального військово-морського архіву, Державного архіву РФ, інших центральних та регіональних архівів Росії, а також паспортів військових поховань у Російській Федерації і за її межами. Також створюється і Українська Книга пам’яті, яка також містить значні відомості.

Деякі відомості про родичів, які загинули (та і не обов’язково загинули) під час російсько-японської війни 1904-05 років можна узнати з списків капітулу кавалерів ордену Святого Георгія. Відповідь по цих списках Вам може надати адміністратор Генеалогічного форуму ВГД після реєстрації на цьому форумі.

Шукайте відомості про свої предків, не уподобляйтеся тим, кого Чингиз Айтматов назвав «манкуртами» – людьми, які не пам’ятають родства.

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

2 комментария к “Відновимо і збережемо пам’ять про героїв”

  1. а чому Ви рахуєте, що гвіздівецькі брали участь у всіх цих війнах?

  2. Максиму: дамо розгорнуту відповідь на Ваше запитання, щоб і інші могли з’ориєнтуватися по своїх родичах. Після 1812 року населення Бессарабії було звільнено від несення військової повинності на користь імперії. Ті, хто сам бажав зв’язати своє життя з військовою службою, робили це добровільно, на підставі власного вибору, записавшись в один з регулярних полків царської армії. Але, в основному це були представники боярських родин і місцевої знаті, селяни до армії не рвалися. У 1873 році Бессарабія одержала статус губернії і була включена до складу Одеського військового округу. З 1 січня 1874 року в Росії було введено загальний військовий обов’язок, відповідно до якого все чоловіче населення імперії у віці з 21-го року призивалося на строкову військову службу на 6 років у військах та згодом перебували 9 років у резерві. Одночасно практикувалися різні пільги, що звільняли від несення військової служби. Такі пільги поширювалися на цілі народи і окремі категорії населення. При цьому, в цілому, лише близько 50% населення призовного віку країни реально призивалося на службу. З 1874 року бессарабців, в тому числі гвіздівчан, почали призивати на військову службу. Якщо хтось служив раніше — то це були добровольці.
    З 1906 року був уведений територіальний принцип комплектування військ з населення краю, де були розташовані регулярні військові частини, але все ж частину призовників відправляли в інші округи. Дехто з наших селян навіть служив у Туркестанському воєнному окрузі.
    У Бессарабії були розквартировані 14-я піхотна дивізія, 8-я кавалерійська дивізія й 14-я артилерійська бригада зі штаб-квартирами в Кишиневі. Полки 14-й піхотної дивізії розташовувалися: 53-й Волинський і 54-й Мінський піхотні полки — у Кишиневі, 55-й піхотний Подільський полк — у Бендерах та 56-й піхотний Житомирський полк — у Тирасполі. Достеменно відомо, що наприклад у 53-му Мінському полку гвіздівчани проходили службу, зокрема під час російсько-японської війни, коли полк був відправлений в Манчжурію.
    До початку XX століття з Бессарабії щорічно призивалося для служби в царську армію 5-6 тис. чоловіків, у той час як демографічні можливості призову перевищували ці цифри в 2-3 рази.
    Поки що достеменно відома участь гвіздівчан у всіх війнах, починаючи з російсько-японської. Щодо попередніх — не виключено, дуже віргоідно, але поки не відомо.

Залишити коментар