admin on 12th Декабрь 2014

Єдиний унікальний номер 722/1704/14-ц

Номер провадження  2/722/377/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 (з а о ч н е)

20 жовтня 2014 року  Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого-судді   Римлянської  Г.О.

при  секретарі   Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокиряни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

В своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що він є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

За згодою його покійного батька, як член його сім’ї — двоюрідний брат, в даному будинку був зареєстрований ОСОБА_2

З часу своєї реєстрації і до цього часу ОСОБА_2 фактично в даному будинку не проживає, в будинку відсутні належні останньому речі.

Однак, на його усні звернення відповідач не реагує та в добровільному порядку з реєстрації знятися відмовляється.

Посилаючись на ст.405 ЦК України, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в належному йому на праві власності будинку, розташованому по АДРЕСА_1

В судове засідання позивач та його представник не з’явився, однак представник позивача подав до суду письмову заяву, якою позовні вимоги підтримує повністю та просить суд розглянути справу за його відсутності, дає свою згоду на заочний розгляд справи.

Будучи у відповідності до ст.ст.74 ч.5 абз.2,3, 76 ч.4 ЦПК України належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився та про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подав.

За таких обставин, у відповідності до ст.ст. 224-226 ЦПК України судом розглянуто справу без присутності сторін, на підставі наявних в ній доказів, тобто заочно.

Дослідивши наявні в цивільній справі докази, суд встановив, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №23108849 ОСОБА_1 з 17.06.2014 року є власником житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Довідкою, виданою виконавчим комітетом Гвіздовецькою сільської ради Сокирянського району №826 від 17.06.2014 року, а також витребуваною судом в порядку ч.3 ст.122 ЦПК України довідкою підтверджується, що ОСОБА_2, як член сім’ї бувшого власника — ОСОБА_3, зареєстрований в будинку по АДРЕСА_1. При цьому, вищезазначеною довідкою також підтверджується, що відповідач в будинку позивача не проживав і не проживає.

Рішенням завідувача Сокирянським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області від 15.07.2014 року відмовлено ОСОБА_1 у знятті ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та запропоновано з даного питання звернутися в суд.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1383-1У (надалі — Закон)  реєстрація — це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ст.7 вищезазначеного Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Тобто, питання реєстрації місця проживання особи відносяться до категорії понять, які регулюються житловим законодавством.

Згідно ст. 405 ч.2 ЦК України  член  сім’ї  власника  втрачає  право  на  користування  цим  житлом  у  разі  відсутності  члена  сім’ї  без  поважних  причин  понад  один  рік,  якщо  інше  не  встановлено  домовленістю  між  ним  і  власником  житла  або  законом.

Таким чином, відповідач фактично не проживає  в  будинку позивача без поважних причин більше одного року.

За таких обставин, є всі передбачені законом підстави для визнання відповідача таким, що втратив право  користування житловим приміщенням в належному позивачу житловому будинку, в тому числі і право на реєстрацію в ньому його місця проживання, яка є похідною від наявності у відповідача права на користування житлом, тому позовні вимоги суд вважає обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

В позовній заяві позивач не наполягав на стягненні з відповідача понесених ним судових витрат, тому суд не вирішує питання про їх стягнення.

На  підставі  ст. 405 ч.2 ЦК  України та  керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК  України,  суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 — задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право  користування житловим приміщенням в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 та належить на праві особистої приватної власності  ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну  скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  десяти  днів  з  дня  його  проголошення.  Особи,  які  брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

Суддя Сокирянського районного суду       Г.О. Римлянська.

Єдиний державний реєстр судових рішень

 

Мітки: , , , , , , , , ,

Залишити коментар