Ліси Буковини часто опиняються у центрі уваги ЗМІ, громадських активістів, політиків, зрештою широкої громадськості. Найбільше тривожать обсяги вирубок, що в майбутньому може негативно позначитись на екології краю.

А яка ж позиція керівництва Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства? Днями її оприлюднила прес-служба відомства.

Засудивши «не обґрунтовані заяви, звинувачення та пропозиції, які несуть в собі більше шкоди, аніж користі», чиновники зазначають, що «заборона рубок для лісів та області загалом обернеться багатьма неприємними наслідками». Якими саме, названо докладно.

Вздовж дороги між Сокирянами і Гвіздівцями просвічуються величезні вирубки, на яких навіть пні роками не викорчовуються


Перша «неприємність»: не буде грошей для бюджету, позаяк у Чернівецькій області лісове господарство належить до категорії бюджетоутворюючих галузей. Причому з року в рік суми відрахувань в бюджети різних рівнів збільшуються. Для прикладу: за перше півріччя 2015-го лісгоспи заплатили 43 млн грн податків та обов’язкових платежів, що вдвічі перевищує надходження відповідного періоду минулого року. Плюс іще 26 млн єдиного соціального внеску за 6 місяців, кошти з якого в основному спрямовуються на пенсійне страхування. Тобто, підрахували у лісгоспах області, їхні колективи одноразово забезпечили мінімальною пенсією 24 931 пенсіонера. Крім того, підприємства наповнюють і місцеві бюджети. Скажімо, села Банилів-Підгірний Сторожинецького району в першому півріччі — на 450 тис. грн, Селятина Путильського — на понад 300 тис. грн.

Фото зроблене ще у 2012 році, а пні після вирубки досі на місці

Друга «неприємність»: якщо лісгоспи перестануть заробляти самі на себе за рахунок реалізації деревини, то фінансувати лісівництво доведеться державі. На рік підприємствам області треба більш як 100 мільйонів гривень.

Низка інших «неприємностей». Якщо лісгоспи не отримуватимуть кошти од рубок, то не буде змоги доглядати дерева. Звідси — сплеск захворюваності, поширення сухостою, пожеж.

Масштабність вирубок найбільше вражає там, де менше їздять та ходять люди

У разі заборони лісозаготівлі буде звільнено близько 2300 осіб. Найбільше безробіття зачепить Путильський, Вижницький і Сторожинецький райони. Держава повинна буде вишукувати чималі гроші на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям.

І взимку, і влітку…

Первантаження лісу біля Сокирянського лісгоспу для вивозу

Відпаде перспектива розвитку деревообробної й меблевої галузей, адже забракне сировини. Зрештою, якщо не припиняться рубки, то й не буде дров для населення. І за лісовими дорогами та рекреаційними пунктами ніхто не доглядатиме.

«Перелічене — тільки частина того, чим обернеться заборона лісозаготівлі», — застерігає прес-служба Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. Мовляв, можуть вигулькнути й додаткові «неприємності».

А це, так би мовити, «окремі недоліки»…

На перший погляд, висновки логічні. Якби не один нюанс: чиновники «забули» про корінь проблеми! Якби лісокористування відзначалося раціональністю, а галузь у цілому десятиліттями не точив шашіль корупції, то чи лунали б «не обґрунтовані», навіть радикальні, заклики зберегти «зелені легені» для нащадків.

Михайло ЛЕВЧУК. Чернівецька область.

За публікацією газети «Сільські вісті»   13 серпня 2015 року № 87 (19282)

Новозбудована лісівниками через ліс (з його вирубкою) дорога, що починається від дороги Сокиряни-Гвіздівці і йде до окраїни станції Сокиряни. Але по ній їздять практично лише лісовози і лісівники. Як кажуть, дорога «не звідки і в нікуди»? Але ж який масштаб?

І вздовж цієї дороги теж величезні вирубки…

*****

МІСЦЕВЕ ДОПОВНЕННЯ

Позиція керівництва Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства зрозуміла і передбачувана. Нічого іншого від нього, окрім засудження «не обґрунтованих заяв, звинувачень та пропозицій» очікувати не доводиться. Адже, на наш погляд, ці люди живуть лише одним-двома днями. Їм, мабуть, аби б вирішити проблеми, які є сьогодні, а в подальшому, як то кажуть «трава не рости»? Чи ліс?

Це добре видно на прикладі гвіздовецько-сокирянсько-сербичансько-коболчинського лісу, яким «опікується» Сокирянське лісництво, що весь час рахується в своїй галузі в передовиках по вирубці лісу. Це видно з вихвальних публікацій, що досить часто з`являються у різних електронних і паперових ЗМІ: «Державне підприємство «Сокирянське лісове господарство» найкраще в Чернівецькій області»[i], «З початку року ДП «Сокирянський лісгосп» реалізовано продукції на суму понад 875 тисяч гривень»[ii], «Державне підприємство «Сокирянське лісове господарство» в червні місяці не планує зменшувати обсяги виробництва продукції»[iii]

І вони настільки передові, що цей ліс, який успішно пережив 300-річне турецьке ярмо, більш ніж 100-річне панування Російської імперії, 2 революції 1917 року, 25-ти річну румунську окупацію, пережив радянську владу, але завдяки таким лісовим «стаханівцям» мабуть не виживе за часів української незалежності.

1865

Це частина мапи видавництва Військово-топорграфічного відділу Головного штабу армії Російської імперії, 1865 року. Як видно на мапі, конфігурація гвіздовецько-сербичанського лісу майже така сама, як сьогодні.

Люди мабуть геть втратили історичну пам`ять, адже цей лісовий масив, як і інші ліси краю, сотні років годували десятки поколінь селян Сокирянщини. А в страшні часи голодомору 1946 — 1947 років саме ліс з його вчасною та мабуть небувалою урожайністю 1947 року на черешні, ягоди, гриби, корені деяких рослин, тощо, спас сотні й сотні життів гвіздовчан, сербичанців, коболчинців, сокирянців. Так само й інші ліси Сокирянщини. Мабуть, в тому числі він спасав також батьків і матерів тих, хто сьогодні, за швидкі грошенята безжально вирубує його.

060926 воловий

А це космічний знімок лісовіого масиву «Воловий» і «Підволовий» біля с. Гвіздівці (відзнято 26.09.2006 р.)

вырубки2-Ж-д

Це космофото вирубок вздовж залізниці, що йде від станції Сокиряни до ст. Романківці через ліс

При цьому не варто забувати, що ми живемо у зоні лісостепу. І, як ми вважаємо, знищувати ліс під приводом «благих» намірів у цій зоні взагалі не можна, адже навіть забезпечивши сьогодні роботою і заробітком декілька десятків робітників лісгоспів і членів їх родин, ми обрікаємо тисячі жителів Сокирянщини на непередбачувані але явно моторошні екологічні і економічні наслідки у досить невіддаленому майбутньому (підвищення температури повітря, збільшення вітрів, поява суховіїв, непередбачувані наслідки для грунтових вод, почастішення посух, тощо, падіння обсягів сільгоспвиробництва і його здорожчання).

В зв`язку з цим слід лише вітати нещодавно прийнятий Верховною Радою України Закон «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією й експортом лісоматеріалів». Цей багатостраждальний закон, як законопроект був зареєстрований нардепом Миколою Томенком та групою інших нардепів у Верховній Раді ще 10 грудня 2014 року.

вырубки3-Берез

Космофото вирубки у лісовому масиві «Березина»

вырубки4-Берез

У пояснювальній записці до законопроекту зазначалося, що на сьогодні лісові масиви України використовують неефективно, не в інтересах економічного розвитку відповідних регіонів та держави в цілому. Для лісового господарства України неконтрольована вирубка лісів та експорт української деревини вже стали серйозною проблемою. У структурі вітчизняного експорту деревини і виробів з неї переважає круглий ліс, що, як правило, продається за заниженими цінами. Незважаючи на обмежену кількість власних лісосировинних ресурсів, наявна тенденція збільшення експортних поставок. Наслідком масового та безконтрольного вивезення деревини у круглому вигляді є також дефіцит і дороговизна дерев’яних кріплень для шахт України, внаслідок чого смертність шахтарів від завалів на шахтах надзвичайно висока.

Середня вартість 1 куб. м деревини коштує всього $80 – 90, тоді як середньосвітова ціна обробленої деревини значно вище – близько $950 за умовний кубометр. Проте собівартість кубометра лісу як частини екосистеми становить приблизно $1,5 – 1,6 тисячі. Адже ліс, окрім деревини, – це частина екосистеми: місце проживання звірів та птахів, джерело лікарської і технічної сировини, ягід, грибів, горіхів.

вырубки5-станц

Вирубки біля станції Сокиряни

вырубки7-Коболч

Вирубки з боку с. Коболчин

Раніше лісове господарство України деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі працювали цехи переробки деревини. Адже ліс, який вирубують на території Львівської, Чернівецької, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Київської, Волинської та інших областей, не доставляють на підприємства для його подальшої обробки, 70 % повністю перенаправляють на експорт, як необроблену деревину. Тож внаслідок таких дій маємо ліквідацію сотні переробних підприємств. Україна не отримує значних сум прибутку та перетворюється на сировинний придаток для інших держав.

До цього, чинним Законом України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” заборонено вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних і рідкісних порід дерев, до яких частина четверта статті 1 Закону зараховує акацію, береку, вишню, грушу, горіх, каштан, тис ягідний, черешню, явір та ялівець. Натомість законопроектом було запропоновано доповнити цей перелік таким видом дерева як дуб, який є головним деревом, яке вирубується на Сокирянщині та вивозиться за кордон.

масив 060926

А це більш масштабний знімок лісового масиву (зйомка 26.09.2006 р.)

масив 100914

А це для порівняння зйомка того ж масиву, але через 4 роки — 14.09.2010 р. Добре видно, наскільки збільшилися масштаби вирубок. А на цей час вони ще більші.

Та шлях цього законопроекту, завдячуючи потужному лобі лісогосподарств був досить тернистим. Хоча він був прийнятий в цілому ще 9 квітня 2015 року і тоді ж направлений на підпис Президенту України, але «чомусь» заблукав в коридорах президентської адміністрації. І, як пише «Обозреватель UA» та інші видання, тільки після того, як Микола Томенко подав до Вищого адміністративного суду України позов про зобов`язання голови Верховної Ради України підписати закон, що не був підписаний Президентом у встановлений законодавством строк, Президент майже через 70 днів — 7 липня 2015 року підписав цей закон.

Окрім заборони з 1 листопада 2015 року на 10 років вивозу за кордон дуба у вигляді кругляка, закон передбачає заборону й вивозу з 1 січня 2017 року деревних порід сосни.

Сподіваємось, що цей закон хоча б в якійсь мірі дпоможе врятувати ліс, щоб він годував і тішив не лише тих, хто його рубає!

А. Грушецький

О. Видиш

Фото та ілюстрації — сайт «Гвіздівці»

________________________________________________

[i] http://sokyriany.oda.cv.ua/news/derzhavne-pidpriemstvo-sokiryanske-lisove-gospodarstvo-naikrashche-v-chernivetskii-oblasti

[ii] http://sokyriany.oda.cv.ua/news/z-pochatku-roku-dp-sokiryanskii-lisgosp-realizovano-produktsii-na-sumu-ponad-875-tisyach-griven

[iii] http://sokyriany.oda.cv.ua/news/derzhavne-pidpriemstvo-sokiryanske-lisove-gospodarstvo-v-chervni-misyatsi-ne-planue-zmenshuvati

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

1 коментар к “Вирубка лісів: «Звідки «неприємності»?”

  1. Да, жостко Ваш лес порубали

Залишити коментар