Storonni avtor on 7th Февраль 2010

Здавен одним з найбільш розвинутих сільськогосподарських промислів в Гвіздівцях і навколишніх поселеннях було бджільництво. В прадавні і давні часи це було лісове бджільництво. В більш близькі часи то вже були лісові і дворові пасіки. Наприклад, відповідно до статистичного огляду за 1886-1890 роки в селі було 22 пасіки, в яких було 276 вуликів. З них бджолярі назбирували 15 пудів меду (240 кг.) та 4 пуди (64 кг.) воску на рік. На цей час з такої кількості пасік це не є значним досягненням, але слід мати на увазі, що і в ті часи господарі не все здобуте показували державі, та і технологічні можливості тогочасного бджільництва були зовсім іншими.

Але слід зауважити, що на той час така сама кількість пасік, як у Гвіздівцях, була лише в Ломачинцях (з дещо меншою кількістю вуликів), але в Ломачинцях збирали більше меду і воску. Може показували більше, а може більшому медозбору сприяла близькість Дністра та значно більша кількість акації. В решті сіл Сокирянської волості бджільництво було менш розвинуте, хоча пасіки були по всій волості.

До речі, саме завдяки меду з Гвіздівців (в тому числі) український мед був визнаний найкращим експортним товаром України, адже саме він пішов на европейській аналіз від нашого регіону.

Бджоли не лише забезпечують людей медом, воском для ліків, свічок, парфумерії тощо, прополісом для ліків, іншими продуктами бджільництва, але і самим своїм існуванням забезпечують існування людства, оскільки є одною з найважливіших ланок всієї екосистеми. Якщо припустити, що раптом зникнуть бджоли, навряд людство довго протягне, адже розрив цього ланцюжка потягне настільки значне скорочення опилення рослин, що смертельно вдарить по більшості рослин. Це, в свою чергу, буде катастрофою для людства.

В останні роки на превеликий жаль, бджільництво переживає не кращі часи, як у нас в Україні, так і у всьому світі. Наприклад, останніми роками у США кількість бджіл скоротилася від 30 до 50 відсотків. Тенденція до скорочення кількості бджіл спостерігається і в Україні. Велику проблему вже не одне десятиріччя створювало безконтрольне і бездумне використання у сільському господарстві хімікатів. Але найбільше прискорення процесу скорочення кількості бджіл, як рахують вчені, надав швидкий розвиток мобільного зв’язку. Опромінювання стаціонарних вишок мобільного зв’язку позначається на здатності бджіл орієнтуватися на місцевості. Через це вони дуже часто не можуть знайди дорогу до свого вулика (бджоли відлітають від вулика на відстань до 3-х км.) і гинуть. І це стосується не лише домашних та диких бджіл, а також і джмілів.

Тенденція до скорочення кількості бджіл, джмілів спостерігається і в Гвіздівцях. Проявилася ця тенденція десь через 1-2 роки після з’явлення у селі вишки одного з операторів мобільного зв’язку. Напевне, що чималий внесок до цього негативного впливу додано і вишками мобільних операторів Молдови.

Мешканці села, на жаль теж вносять свій вклад в зменшення популяцій бджіл. З кожним роком використовуються все більш сильні хімікати і більш потужні техніка для оприскування. Оприскування здійснює хто коли схоче, не погоджуючи з власниками пасік, що до речі є порушенням закону України «Про бджільництво». Так саме ведуть себе і власники великих садів та інших сільгоспкультур.

Люди не думають, що вони таким чином не лише завдають шкоду бджільництву і власникам пасік, а і поступово риють могилу всьому людству.

Але у цій статті не будемо продовжувати тему збереження бджіл, а пропонуємо Вам ознайомитися з новими, досить цікавими дослідженнями вчених, які стосуються взаємовідносин бджіл і людей, які на жаль, не завжди бувають приємними. Нижче пропонується уривок зі статті LiveScience (по публікації Кореспондент.нет)

Як з’ясували вчені з Франції й Австралії, бджоли здатні навчитися розрізняти людські обличчя. Хоча вони і не здатні ідентифікувати окремих людей, їх можна навчити розрізняти риси, властивим людським обличчям. Ці істоти не «впізнають» людей, як це робимо ми, а бачать нас як «дивні квітки».

Результати досліджень доводять, що, навіть маючи крихітний мозок, комахи здатні до аналізу зображень. Використовуючи цю здатність бджіл до дізнавання облич, ми могли б довідатися багато нового на шляху до створення автоматичних систем ідентифікації обличь, відзначають учені.

Спочатку команда вчених спробувала з’ясувати, чи зможуть бджоли розрізняти прості, схожі на обличчя зображення: схематичні малюнки із двома крапками замість очей, вертикальною смужкою замість носа й горизонтальної як рот. В одному випадку всі елементи були розташовані близько, в іншому — перебували на більшій відстані. Бджоли, що заохочувалися цукром, згодом навчилися воліти одні зображення іншим — ця здатність залишилася навіть після того, як вчені перестали використовувати цукор.

Потім дослідники спробували з’ясувати, чи можуть бджоли відрізнити обличчя від абстрактних зображень, що складаються з накопичення крапок і штрихів. Після тренування комасі демонстрували нову, невідому пару картинок. Як з’ясувалося, бджоли встигали запам’ятати правильне відносне розташування крапок і ліній і вибирали потрібне зображення з незнайомої пари.

Поки не має підтверджень тому, що комахи можуть навчитися впізнавати конкретну людину. Вони лише запам’ятовують відносне розташування елементів, які утворять обличчя, і потім можуть використовувати цю стратегію для вивчення й впізнання різних об’єктів навколишнього середовища.

У статті використані авторські фото Дениса Кучерявого (крім першого фотознімка),  які зроблені в Гвіздівцях .

Мітки: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Залишити коментар