Розпочався збір коштів на видання книги про село Гвіздівці

Як було опубліковано у статті «А де ж книга про Гвіздівці?», вже є готовою для видання книга з робочою назвою «Гвіздівці. Шляхами століть», яку написали Олег Кучерявий і Олексій Мандзяк.

У книзі зібрано значні історичні дані про минуле села з самих прадавніх часів — від часів заснування і до наших днів, в тому числі про історичні постаті уродженців і мешканців села. Не забуті і сучасники, які живуть і творять сучасне та майбутнє. Читати далі… »

Найбільш часто в справах, пов`язаних зі спадкуванням зустрічаються проблеми, пов`язані з пропуском строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. І якщо у попередні часи, зазвичай це було відносно незначною проблемою: спадкоємці звертаються до суду; суди повсюдно, розуміючи проблеми людей, якщо не має спору з іншими спадкоємцями, досить спрощено і швидко розглядали справи, «закриваючи очі» на ту маячню, яку спадкоємці та їх представники несуть у виправдання причин пропуску строку звернення спадкоємця до нотаріуса і приймають рішення про продовження пропущеного строку. Рішення ні хто не оскаржує, витрати не великі, всі задоволені. Читати далі… »

Автор пише тільки половину книги,

іншу половину пише читач.

Джозеф Конрад

На електронну адресу сайту «Гвіздівці» приходять листи з питанням: «Коли вже побачимо книгу про Гвіздівці?».

Нажаль, на цей час у нас немає конкретної виразної відповіді. І причина цьому банальна для нашого часу – немає грошей! На спонсорів нам поки що не дуже везе, а  Гай Цільній Меценат (лат. — Gaius Cilnius Maecenas, давньоримський покровитель мистецтв) давно помер. Ми зверталися і продовжуємо звертатися з проханнями про фінансову допомогу до різних організацій, а також до вихідців із Гвіздівців, які (за їхніми словами) можуть собі дозволити виділити значні кошти на подібні проекти. Читати далі… »

5 травня 2018 року наш сайт публікував статтю завідуючої бібліотекою села Гвіздівці Руслани Куцької «Дорогами нашого життя: вулиця Шлях». А 30 травня цього ж року сільською бібліотекою за підтримки сільської ради і керівництва Сокирянської районної центральної бібліотечної системи було проведено для жителів села дуже цікавий захід — «Вулицями нашого села».

Пропонуємо Вашій увазі ще одну статтю Р. Куцької, присвячену цій самій темі, яку ми супроводимо фото- і відеоматеріалами з проведеного заходу. Читати далі… »

Богдан Рідуш

Павло Нечитайло,

Дмитро Тимчук

Першу згадку про печери біля с. Василівка (Сокирянський р-н) знаходимо у щоденнику фризького мандрівника XVII ст. Ульріха фон Вердума. Про необхідність археологічного дослідження печер біля с. Василівці вперше висловився викладач Кишинівської духовної семінарії В. Курдіновський. Він припускав, що у тих печерах жили “монастырские насельники” (Курдиновскій, 1918).

У 1962 році Читати далі… »

40 днів тому — 22 квітня 2018 року помер людина — легенда Іван Павлович Неумивакін.

Для бізнесменів від медицини і фармацевтики, а також їх політичних лобістів – глобалістів Неумивакін є злочинцем, що вчинив мільйони найтяжчих злочинів – він лікував людей доступними засобами! Без перебільшення це величезна втрата не тільки для Росії, але й для всього людства.

Довідався про це випадково. Якщо чесно, я був у шоку й розстроєний до сліз: як так сталося?  Як же могли про це промовчати основні ЗМІ? Невже нічого людського в них не залишилося? Коли вмирає нікому не відомий актор – це, виявляється, втрата, про яку, треба сурмити на всю країну по всіх ЗМІ. А от помер І.П. Неумивакін – це, виходить, не є подія? Читати далі… »

В. Ф. Петрунь

Публікуються матеріали двох пам’яток (житла та віддаленої від нього на десятки кілометрів кременеобробної майстерні) на кордоні України з Молдовою (с. Непоротове Сокирянського р-ону і с. Наславча Окницького р-ну) . З археолого-петрографічних позицій доводиться існування між ними зв’язків та мотивів використання валунчастої сировини для виготовлення високоспеціалізованих знарядь типу серпів — кременевих наральників.

Під час заключно-ревізійного археолого-петрографічного огляду природних відслонень та історичних пам’яток правобережжя долини р. Дністер напередодні її підтоплення, з поверхні першої надзаплавної (висотою 8,0-8,5 м) тераси за 4 км на схід від нині затопленого с. Непоротове, у червні 1976 р. автором було зібрано невеличку (44 предмети) колекцію підйомного матеріалу. Читати далі… »

Вулиця Цинцара Янки в Белграді. Фото з Вікіпедії.

Олексій Мандзяк

Цинцар Янко Попович (срб. Цинцар Јанко Поповић / Cincar Janko Popović) (1779–1833) – відомий сербський герой. Його ім’я і опис його подвигів знаходимо в народних піснях[1], баладах сербського поета і гусляра Філіпа Вишнича (1767-1834)[2], а також в патріотичній поемі «Сербиянка» (див. «Славни бој на пољу Тичару») відомого сербського письменника та історика Сіми (Сімеона) Милутиновича-Сарайлія (1791-1847)[3]. Відомий сербський письменник Мілорад Павич, зазначив, що Цинцар Янко Попович був у колі сербів, Читати далі… »

Гадюки звичайні

Сокирянський районний відділ УДСНС України у Чернівецькій  області інформує по те, що останнім часом на території Чернівецької області збільшились випадки виявлення плазунів. Люди б’ють на сполох: небезпечно стало гуляти лісом, працювати в полі та на городі. Деколи гадюки навіть навідуються до людських осель. З огляду на це, рятівники закликають бути обережними та нагадують правила поведінки під час зустрічі із змією та надання першої допомоги у разі укусу.

Передусім, щоб уникнути небезпеки, не варто гуляти в лісових хащах у відкритому взутті: необхідно взувати високі черевики чи кросівки, одягати грубі шерстяні шкарпетки, щільні та необлягаючі штани. Читати далі… »

Піч для випалювання вапна

Молдавські археологи розкопують прадавнє місто, яке відноситься до XIV сторіччя. Серед знахідок – монети, фрагменти кераміки й частини будівель. На місці розкопок побувала кореспондент «МИР 24» Олеся Козакова.

Археологи акуратно, шар за шаром, розкопують могилу XIV століття. Металошукачем перевіряють, чи немає монет. Читати далі… »